Помірне фізичне навантаження, порівнянне з 2,5 годинами швидкої ходьби, на 25 відсотків знижує ризик розвитку депресії порівняно з відсутністю фізичної активності. До таких висновків прийшли автори статті, опублікованої в Вчені провели метааналіз із сумарною вибіркою 191130 дорослих людей з депресією, щоб вивчити її взаємозв'язок з інтенсивністю фізичних навантажень.
Згідно з ВООЗ, соціальні та психологічні чинники, так само як і біологічні, впливають на ризик розвитку депресії. Важкі життєві ситуації, такі як безробіття або травмуючі події, можуть призводити до появи симптомів депресії, які, в свою чергу, сприяють переживанню ще більшого стресу і погіршують якість життя людей. Дослідники постійно шукають нові способи попередити розвиток депресії і знизити симптоми, що вже з'явилися. Наприклад, вони виявили позитивний вплив вживання омега-3 кислот при депресії, а також зниження ризику розвитку депресії у любителів волоських горіхів.
Активний спосіб життя показав свою користь для здоров'я і розвитку когнітивних здібностей у багатьох дослідженнях. Так, австралійські медики виявили, що у людей з нестачею сну фізична активність знижувала ризик смерті. В іншому дослідженні британські вчені виявили прямий взаємозв'язок фізичної активності в дитинстві та емоційній регуляції, яка також позитивно позначалася на академічних успіхах дитини. Користь фізичних вправ розглядають і в контексті розвитку ментальних розладів. Незважаючи на безліч досліджень, що підтверджують позитивний вплив активної діяльності на ментальний стан людей, характеристики взаємозв'язку депресії та рівня фізичної активності ще не встановлені.
Команда дослідників з Австралії, Бразилії, Великобританії, Польщі, Сінгапуру та Фінляндії за участю Меттью Пірса (Matthew Pearce) з Кембриджського університету вирішила провести метааналіз статей, в яких пацієнти з симптомами вираженої депресії і виявленим великим депресивним розладом повідомляли про свій рівень фізичної активності. З 19175 статей автори відібрали ті, в яких розмір вибірки склав більше 3000 осіб, і де автори вказували рівень фізичної активності випробовуваних, а також давали оцінку ризику ризику розвитку депресії. У фінальний аналіз увійшли 15 статей із сумарною вибіркою 191130 осіб віком від 18 років.
Автори метааналізу перевели рівень фізичної активності, зазначений у статтях як кількість годин на тиждень, у бали граничного метаболічного еквівалента - метаболічний еквівалент вправи (який використовується для визначення інтенсивності вправи), помножений на кількість годин на тиждень. Для порівняння, метаболічний еквівалент 0,5-2,0 відповідав низькому рівню інтенсивності вправи (легка робота по дому), а 7,0 - дуже високому рівню інтенсивності.
Результати метааналізу показали зворотний криволінійний зв'язок між рівнем фізичної активності та ступенем розвитку великого депресивного розладу або симптомів вираженої депресії. При цьому, найбільша різниця виявилася між відсутністю фізичної активність і легким навантаженням: у дорослих, бал яких був близько 4,4, що дорівнює половині рекомендованої ВООЗ норми, ризик розвитку депресії був на 18 відсотків нижчим, ніж у тих, хто вказав відсутність фізичних вправ. У людей, чиє навантаження відповідало нормі (8,8 бала), цей ризик був нижчим на 25 відсотків. При збільшенні навантаження вище норми значної додаткової користі не було виявлено.