Практично в 90% ванних кімнат використовується плитка. Але рішення звичайного білого кольору надміру шаблонні і не дозволяють виділитися. Таку можливість гарантовано надасть сучасна зелена плитка для ванної кімнати.
Особливості
Подібний окрас хороший вже тим, що він дозволяє створити сприятливий настрій і поліпшити сприйняття приміщення. Зелене забарвлення виглядає вишукано, разом з тим створює асоціації з природними пейзажами. Але застосовувати такий тон потрібно обов'язково вдумливо, всіляко йдучи від монотонних, одноманітних рішень. Бажано забезпечити різноманіття тонів та органічне їх переплетення.
Якщо використовується зелена плитка, то правилом має стати вживання традиційної білої сантехніки. Для ванної кімнати кахельні покриття різних тонів дозволяють не тільки задавати певний настрій. Вони також покликані полегшити вписування в ті чи інші стилістики. При цьому безсумнівними перевагами кахлю є його міцність і стійкість до більшості чистячих засобів.
Важливо: зелений колір не можна використовувати в мінімалістичному інтер'єрі, для якого важлива нейтральність.
Якісна плитка має такі особливості:
- практична;
- естетична;
- обслуговується без проблем;
- є традиційним рішенням в інтер'єрі ванної кімнати;
- виглядає лаконічно.
Вибір і стилі
Щоб не помилитися при відборі відповідної версії, потрібно дотримуватися наступних рекомендацій:
- чітко і однозначно визначити свій бюджет;
- вибрати тип плиток;
- визначитися з бажаним стилем.
Якщо кімната оформляється в класичному дусі, можна використовувати керамічну плитку оливкової, легкої м'ятної або нефритової забарвлення. Логічними доповненнями вважаються такі елементи:
- сантехніка мармурового забарвлення;
- біла ліпнина;
- золотисті аксесуари.
Якщо використовується плитка з лаймовим забарвленням, то можна створити відмінне приміщення модерністського плану. А ось у зелених тонах природного виду оформляють кімнату, яка повинна висловлювати концепцію екологічного стилю. Морська стилістика може бути виражена не тільки у відповідному темно-зеленому забарвленні плиток. Цілком допустимо використовувати інші варіанти цього кольору, якщо за периметром блоків зроблено хвилеподібний орнамент.
Варто сказати про місце зеленої плитки в інтер'єрі східної ванної кімнати. У такому варіанті вітаються смарагдове оливкове і жовто-зелене забарвлення. Але підбір відтінків повинен визначатися не тільки стилем приміщення. Чим світліше забарвлення, тим більше здається кімната. Ця обставина дуже важлива саме у ванних, де простору майже завжди не вистачає.
Важливо! Чим більші окремі елементи, тим обгрунтованіше буде вибір темніших тонів. Але і дрібна мозаїчна плитка може вживатися - в основному її використовують для пожвавлення старих декоративних композицій і поліпшення зовнішнього вигляду.
Фахівці в області дизайну не втомлюються при цьому нагадувати, що у ванній кімнаті не повинно бути більше 3 тонів. Базовий окрас повинен займати від 50 до 70% простору. І якщо саме зелена плитка відіграє основну роль в оформленні кімнати, то потрібно відбирати її забарвлення максимально строго. Краще витратити час на знайомство з різними колекціями, на складання чіткої оформлювальної концепції, ніж ризикувати при виборі непродуманого рішення.
Традиційний спосіб розширити кімнату візуально - використання світло-зеленого кахлю в поєднанні з білими елементами інтер'єру. Більш складні та оригінальні варіанти можуть правильно підібрати тільки професійні дизайнери.
Коли ж площа ванної досить велика сама по собі, можна віддати перевагу середземноморському стилю, в якому поряд із зеленими можуть використовуватися салатові і яскраво-жовті включення. Бажаючи проявити оригінальність, на підлогу кладуть, наприклад, плитку забарвлення болотяної ряски, а стіни оформляють у світлих коричневих тонах. Якщо використовується біло-зелена комбінація, акценти зазвичай задають за допомогою чорних плиток.
Непоганим варіантом є і комбінація неяскравої зеленої фарби з ліловим і густим помаранчевим забарвленням. Якщо це рішення чомусь не подобається, завжди вийде розбавити однотонну зелену кімнату включеннями золотої обробки. Втім, можна «пограти» і з фактурою, використавши світло-зелену плитку з оливковим малюнком. У ванній кімнаті завжди краще застосовувати плитку приглушених зелених відтінків, якщо тільки інший варіант не диктується логікою обраного дизайнерського підходу. Щоб уникнути відчуття бляклості, використовують більш насичені аксесуари і бордюри.
<
Для створення більш розкішного інтер'єру застосовують ті відтінки зеленого, які характерні для дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів. Але в будь-якому випадку це забарвлення повинно використовуватися продумано і обережно. Якщо у ванній буде надміру багато зелених тонів, вона стане зайво холодна, створить переважно неприємні асоціації. Яскраві і виразні штрихи легко створити, використовуючи фісташковий і лаймовий відтінки. Але на частку таких включень має припадати приблизно 20% загальної площі.
У середземноморському стилі зелена плитка цілком доречна. Її можна навіть використовувати трохи більше, ніж зазвичай. Однак для більш повного розкриття стилістики цей матеріал радять комбінувати з натуральним деревом. Що стосується «дорогоцінних» забарвлень, то вони підійдуть для ванних, оформлених в дусі гламуру, арт-деко і сучасної класики. Замість традиційного кахлю часто застосовують мозаїчну викладку або «кабанчик».
Зелена плиточка застосовується і в скандинавській ванній кімнаті. Там обов'язково використовують відразу кілька тонів, щоб сформувати відчуття градієнта. В описах зазначається, що такий кахель має «димчастий» або «бруднуватий» окрас.
Важливо: коли стіни пофарбовані в зелений тон, доцільно оформити підлогу в іншому кольорі, що дозволить домогтися затишку.
Біло-зелене поєднання - не єдиний варіант. Рослинне забарвлення відмінно комбінується з сірою фарбою. Що стосується хроматичних тонів, можна розглянути варіанти з такими добавками, як:
- персикова;
- жовта;
- світла фіолетова;
- бірюзова або блакитна.
Відбираючи відтінки самого зеленого для санвузла, потрібно обов'язково враховувати різницю між «теплими» і «холодними» забарвленнями. Зробити кімнату тепліше допомагають не тільки фісташковий і оливковий, але і хакі, і «пляшковий» колір. Домогтися візуальної прохолоди дозволять такі тони, як смарагд, м'ята, бірюза і аквамарин. Для оформлення великих ділянок кімнати недоцільно застосовувати лайм, насичений трав'яною, яблучний зелений і подібні їм кольори.
Практичні приклади
На фото нижче показано, як чудово може виглядати поєднання білої і зеленої плиток в інтер'єрі ванної кімнати. Відображення у дзеркалі лише додає до приміщення шарму. Але зелена плитка застосовується і в інших колірних поєднаннях. Одна з них передбачає використання також коричневої підлогової плитки.
Завдяки контрастним елементам (столешниці з поличкою і раковині) вид виходить ще цікавішим.