Прогулянки на свіжому повітрі покращують роботу легенів і серця, проте погана екологічна обстановка зводить нанівець користь від них для літніх людей, особливо у тих, хто страждає на обструктивну хворобу легенів. До таких висновків прийшли вчені з Великобританії, США і Китаю, автори дослідження, опублікованого в журналі
Раніше деякі вчені заявляли, що спорт і фізична активність компенсують негативний ефект від забруднення повітря, інші заявляли, що це не так, але при цьому використовували показники смертності з усіх можливих причин. Кіан Чанг (Kian Chung) з Імперського коледжу Лондона з колегами з США, Китаю і Великобританії вирішили порівняти вплив прогулянок в різних екологічних умовах на роботу легенів і серця.
Для цього вони відібрали три групи добровольців у віці 60 років і старше. У першу увійшли учасники з хронічними захворювання легенів (40 учасників з ХОБЛ, хронічною обструктивною хворобою легенів), у учасників другої групи (39 осіб) була ішемічна хвороба серця, а третя складалася з 40 людей без розладів дихання. Всі учасники утримувалися від куріння протягом як мінімум року до початку експерименту, всі хворі перебували в стабільному стані протягом останніх шести місяців. Добровольців попросили гуляти або по міському парку (для цього вони вибрали Гайд-парк в Лондоні), або по жвавій вулиці (Оксфорд-стріт) протягом двох годин. Всі добровольці брали участь двічі, в різні дні. До і після прогулянок учасників опитували про те, чи випробовували добровольці задишку, кашель, відділення мокротиння, хрипи і підвищене потовиділення. За допомогою приладів вимірювали показники роботи легенів, опір дихальних шляхів, і оцінювали роботу серцево-судинної системи.
Аналіз проб повітря показав, що концентрації сажі, окису азоту, твердих частинок (PM10, PM2.5 і ультратонких частинок) виявилися значно вищими на Оксфорд-стріт, ніж у Гайд-парку (p < 0.001). В обох локаціях учасники в середньому подолали близько п'яти кілометрів (з відхиленням в 1.1 і 1.2 кілометра, відповідно). Після прогулянок вулицею добровольці з ХОБЛ повідомляли про більш сильний кашль (p < 0,1), виділення мокротиння (p < 0.05), збивливість дихання (p < 0.1) і задишку (p < 0.05) порівняно з тими ж показниками після прогулянок у парку. Учасники з ішемічною хворобою повідомляли про більш сильний каш після прогулянок вулицею, ніж після прогулянок парком (p < 0.05), а ті ж самі показники у здорових учасників не відрізнялися значно.
Вже через годину після початку прогулянки у здорових учасників спостерігалося збільшення показників обсягу видиху на першій секунді, до п'ятої-шостої години досягали максимуму (до цього моменту збільшення склало 7.6 відсотка), і залишалося значущим (3.6 відсотків збільшення) до 26 години. У тій же групі після прогулянок по Оксфорд-стріт також спостерігалося збільшення цього показника, але воно було менше, і вже до п'ятої години ефект втратив статистичну значимість. У пацієнтів з ХОБЛ та ішемічною хворобою обсяг видиху на першій секунді збільшився лише після прогулянок у парку, при цьому максимальне збільшення склало 4.6 відсотка і 4.1 відсотка для кожної групи. Після прогулянки жвавою вулицею суттєвих змін у цих групах не відбулося. Показники життєвої ємності легенів покращилися після прогулянок у парку у всіх трьох групах, найбільший ефект ці прогулянки справили в групі з ішемічною хворобою. Прогулянки вулицею не зробили ефекту на здорових учасників та учасників в ХОБЛ, але трохи поліпшили показники учасників з хворобою серця. У пацієнтів з ХОБЛ також значно збільшилися показники опору респіраторного тракту після прогулянок по вулиці в порівнянні з результатами після прогулянок в парку (p < 0.01).
Показники роботи серця (швидкість пульсової хвилі, індекс аугментації, систолічний артеріальний тиск і частота серцевих скорочень) мали аналогічні тренди у всіх групах, причому позитивні зміни відбувалися після прогулянок у парку, прогулянки вулицею не тільки скасовували ці поліпшення, але часом погіршували показники. Так, у здорових учасників прогулянка в Гайд-парку призвела до зниження артеріальної жорсткості, яка зберігалася до 26 годин (порівняно з результатами після прогулянок вулицею, p < 0.001)Після прогулянок по Оксфорд-стріт замість поліпшення цього показника відбулося його погіршення, всі три групи показали зниження індексу аугментації після Гайд-парку, але і ця благотворна зміна була значно ослаблена після прогулянки по Оксфорд-стріт.
Вчені зробили висновок, що учасники з ХОБЛ особливо чутливі до сежі та ультратонких частинок з точки зору як легеневого, так і серцево-судинного ефектів, і що погана якість повітря зводить нанівець всі позитивні ефекти від коротких прогулянок. Однак автори попереджають, що в результати їх дослідження могли втрутитися добові коливання деяких параметрів, а крім того, в дослідженні не було групи, яка утримувалася від прогулянок, яка підкріпила б висновки про позитивні ефекти прогулянок. З результатів не можна виключити і вплив медикаментів, які приймали пацієнти. Також варто відзначити, що в деяких дослідженнях вчені наводять докази того, що заняття спортом компенсують негативний вплив екології, але інформації про довгостроковий вплив на роботу легенів і серцево-судинної системи на даний момент недостатньо.
Раніше ми писали про те, що лише година помірної фізичної активності допомагає запобігти депресії і компенсувати ризики від сидячого способу життя. Нещодавно вчені оцінили вплив поганої екології на смертність, і дійшли висновку, що кожна шоста смерть на планеті спровокована забрудненнями навколишнього середовища. Минулого року американські дослідники вивчили найпопулярніші причини смертей американців, і серцево-судинні захворювання і хронічна обструктивна хвороба легенів увійшли до першої п'ятірки.