Археологи виявили найстаріші в країні печі для виплавки скла на півночі Ізраїлю. Вчені вважають, що вік печей - близько 1600 років. Знайдені артефакти свідчать про те, що в давнину Юдея (сучасний Ізраїль) була одним з головних міжнародних центрів з виробництва скла. Про знахідку повідомляється в прес-релізі управління старожитностей Ізраїлю.
Артефакти випадково знайшов інспектор міністерства старожитностей Ізраїлю, Абдель Ал-Салам Саїд влітку минулого року. У тому місці, де були виявлені печі, планувалося будівництво залізничної лінії з Хайфи на схід країни, і під час інфраструктурних робіт перед початком будівництва 1916 несподівано виявив брили скла, підлогу і шар попелу в траншеї. Він призупинив будівельні роботи на місці знахідки й ініціював початок археологічних розкопок. За словами Абдель Ал-Салама Саїда були знайдені фрагменти підлоги, шматки осклованих цеглин зі стін і стелі печей і шматочки скла.
Печі складалися з двох відділень: топки і плавильного відділення, куди закладалися пісок і мінеральні солі і де при температурі близько 1200 градусів Цельсія виплавлялося скло. Його нагрівали протягом одного або двох тижнів поки не виходили величезні блоки-напівфабрикати, деякі з них важили більше десяти тонн. Потім печі охолоджували, скляні брили розбивали на шматки поменше і експортували їх кінцевим виробникам. Ті знову розплавляли отримані напівфабрикати і видували з них скляні вироби.
За словами Яель Горін-Розен з відділу скла управління старожитностей, долина Акко за часів римлян славилася піском чудової якості, підходящим для виготовлення скла. Хімічний аналіз скляних судин цієї епохи, знайдених в Європі і в місцях корабельних аварій в Середземному морі, показав, що сировину для виготовлення скла видобували в Ізраїлі. Крім того, з римського едикту імператора Діоклетіана (початок IV століття), що стосується цін на скло, відомо, що в той час існувало два види скла: з Юдеї та єгипетської Александрії. Юдейське світло-зелене скло було дешевше олександрійського. Іншими словами скло з Юдеї було відоме в усій імперії, але до недавнього часу вчені не знали, де знаходився центр виробництва скла.
Скло цінувалося римлянами за його красу і прозорість, а також за невисоку вартість виробництва. Воно використовувалося по всій імперії для виробництва судин, віконних скла і мозаїки.