Основним кольором європейського живопису виявився помаранчевий. Автор роботи опублікував дослідження в особистому блозі.
Для аналізу живопису Мартін Белландер використовував 120 тисяч картин, написаних у проміжку між 1250 і 2010 роками. Джерелами зображень стали ресурси BBC, Google Art Project, Wikiart, Wikimedia і сайти музеїв з вільним доступом до галереї. З аналізу були виключені картини з неточним датуванням. Зображення за кожен рік він конвертував з колірної моделі RGB в HSV, розділив ці компоненти і об'єднав колірні значення зображень кожного року.
За результатами дослідження виявилося, що до недавніх пір в історії мистецтва переважав помаранчевий колір. У 1910 році почалося зростання використання синього кольору. Автор коду вважає, що це пов'язано з тенденцією використання цього кольору, що з'явилася в часи Другої Світової війни.
На проведення цього дослідження автора наштовхнула робота Віджая Пандурангана, який проаналізував колірну гаму кіноафіш з 1914 по 2011 рік. Мартін Белландер вирішив провести більш масштабне вивчення використання кольору і тому звернувся до історії образотворчих мистецтв. За результатами обох досліджень, на зміну переважаючому помаранчевому кольору прийшов синій, але у випадку з афішами, це сталося трохи пізніше (1960-ті роки).
Ця тенденція може бути пов'язана, з тим, що до кінця XIX століття синій колір був дорогим і рідкісним. Його єдиними природними джерелами були ляпіс-лазур і ультрамарин. Тільки в 1830-40-х роках був отриманий аниліновий барвник, а у великих масштабах його почали використовувати на початку XX століття (1910-ті роки).