Група біологів з Інституту орнітології імені Макса Планка в Німеччині показала, що вільний («по любові») вибір шлюбного партнера у зебрових амадин () підвищує виживаність потомства майже на 40 відсотків. Тоді як примусове схрещування з «небажаним» партнером збільшує як кількість неоплідних яєць, так і ранню смертність пташенят амадин. Більш того, в таких парах, незважаючи на те, що зеброві амадини переважно моногамні птахи, самці схильні доглядати за сторонніми самками і зраджувати своїм партнеркам. Роботу опубліковано в журналі.
Вчені відібрали 160 зебрових амадин, а потім розбили їх на 4 групи по 20 самок і самців відповідно. Після чого дозволили їм самостійно доглядати один за одним і влаштовувати шлюбні ритуали. Після того як птахи визначилися у виборі своїх партнерів, експериментатори розбили половину «закоханих пар» і випадковим чином перемішали їх, примусивши схрещуватися з «небажаним» партнером.
У таких парах самки не хотіли спарюватися з «нелюбимими» самцями і намагалися уникати їх. А самці, в свою чергу, активно фліртували на стороні і намагалися вступити в зв'язок зі своїми колишніми «коханими». Після того як самки у всіх групах відклали яйця, біологи виявили, що у вимушених спаритися птахів у гніздах майже на третину більше неоплідних яєць, ніж у «закоханих». І навіть після вилуплення пташенят у «нещасних» парах ризик їхньої загибелі через поганий відхід або недогляд значно вищий. Таким чином, у парах з вільним вибором партнерів кількість пташенят була на 37 відсотків більшою, ніж у тих птахів, у яких вибору не було.
Дослідники вважають, що це свідчить про цілеспрямований взаємний вибір партнерів серед зебрових амадин зі сумісним набором генів і схожими або взаємно доповнюючими поведінковими патернами, що збільшує як кількість успішно запліднених яєць, так і ефективність у догляді за потомством після його вилуплення. що на виживаність потомства не вплинула сама процедура «перемішування», яка проводилася вже після залицяння і через це могла внести додатковий стрес у життя птахів.