14 травня в журналі опублікована стаття під авторством колективу з 5154 осіб. Це рекордна кількість авторів однієї статті, зафіксована коли-небудь. Змістовна частина статті (включаючи посилання) займає 9 з 33 сторінок у журналі, ще на 24 сторінках перераховуються всі автори, і наукові організації до яких вони належать. Сама робота містить найбільш точну оцінку маси бозона Хіггса на підставі об'єднаних даних, отриманих двома дослідницькими групами: зайнятою в експерименті ATLAS (A Toroidal LHC ApparatuS) на однойменному детекторі і в експерименті на Компактному мюонному соленоїді (Compact Muon Solenoid).
Власне, серед авторів були перераховані всі вчені, інженери та технічні фахівці, які працювали на обох детекторах Великого Адронного Коллайдера (LHC). Поєднавши свої дані, вчені прийшли до найбільш точної можливої оцінки маси бозона Хіггса з похибкою не більше ніж 0,25 відсотка.
опублікувала повний список авторів і в онлайн і в друкованій версії журналу. На день пізніше - 15 травня в з'явилася інша стаття про розпад B-мезонів. У неї 2700 авторів. Однак у друкованій версії, яка вийде в червні, вони не з'являться. З повним списком можна буде ознайомитися тільки онлайн.
Біологи теж не відстають. 13 травня вийшла стаття про генома плодової мухи зі списком у 1000 авторів. Що, втім, викликало неоднозначну реакцію в спільноті дослідників живої природи. Деякі, іронізуючи, запропонували використовувати нову одиницю виміру - «кілоавтор».
Ряд фахівців з дослідження науки заговорили про нове явище в сучасному науковому знанні - «гіперавторство» (hyperauthorship). Цей термін вперше був запропонований Блейзом Кроніним ще в 2001 році. Кронін намагався розібратися, що стоїть за експоненційним зростанням авторів у сучасних наукових публікаціях - постмодерністська перверсія або реальне інституційне зрушення в організації наукових досліджень і комунікацій.
До середини травня цього року найбільша кількість авторів у статті дорівнювала 3 000 осіб. Вона також була присвячена результатам експерименту CMS і вийшла в 2008 році. У статті 2012 року про спостереження бозона Хіггса на ATLAS було 2932 автори, з яких 21 значилися вже померлими.