Вчені показали за допомогою методу еколого-економічної оцінки, що «Велика зелена стіна» в Африці - проект зі створення смуги лісів, що стримує розширення Сахари - стане прибутковим. Залежно від сценарію, на висадку дерев доведеться витратити від 18 до 70 мільярдів доларів, але позитивний ефект від відновлення земель принесе в 1,1-4,4 рази більшу вигоду, причому максимальний термін окупності проекту складе 10 років. Стаття опублікована в журналі.
На півночі Африки між вологою тропічною зоною і пустелею Сахара розташований регіон Сахель - зона сухих тропічних саван, що простяглася від Атлантичного океану до Червоного моря. На тлі зміни клімату цей регіон стикається з опустелюванням і деградацією земель, які посилюються також за рахунок розширення орних земель, що знищує природні луки, і ведення сільського господарства нераціональними методами. Місцеві фермери і скотарі вдаються до нестійкого землекористування багато в чому і тому, що не мають доступу до консультативних послуг і кредитування.
З 2007 року за підтримки Африканського союзу на території Сахеля було розгорнуто проект The Great Green Wall, який полягає в застосуванні захисного лісорозведення для боротьби з розширенням пустелі Сахара і деградацією земель. Країни-учасниці (Буркіна-Фасо, Бенін, Еритрея, Сомалі, Чад, Джибуті, Ефіопія, Малі, Мавританія, Нігер, Нігерія, Сенегал, Лівія, Єгипет, Алжир, Кабо-Верде, Гамбія і Судан) планують висадити близько 100 мільйонів гектар лісу у вигляді смуги завширної 15 кілометрів і довжиною і довжиною 7775 кілометрів. Однак на поточний момент висаджено лише близько чотирьох мільйонів гектар, тому що проект зіткнувся з браком фінансування і політичними конфліктами. Головною причиною недостатнього фінансування стала відсутність чіткого розуміння економічних витрат і вигод.
Вчені під керівництвом Алішера Мірзабаєва (Alisher Mirzabaev) з Боннського університету проаналізували економічні витрати, пов'язані з деградацією земель в Сахелі, і економічні вигоди від їх потенційного захисту Великою зеленою стіною. Для цього вони скористалися даними за нинішніми витратами африканських держав на боротьбу з опустелюванням і розрахували вартість 22 прямих і непрямих екосистемних послуг, які будуть надавати висаджені ліси (включаючи регулювання клімату і якості повітря, запобігання грунтової ерозії, забезпечення водою і рекреаційними ресурсами).
Середньорічні витрати, пов'язані з деградацією земель у Сахелі, з 2001 по 2018 роки становили в середньому понад три мільярди доларів на рік. Найбільші витрати були відзначені в Нігерії (1,4 мільярда доларів) і Ефіопії (0,6 мільярда доларів) - країнах з найбільш високими темпами обезлісіння в регіоні. У той же час вигода від лісових насаджень вже в минулі роки на більшості територій виявилася вищою, ніж витрати на їх посадку і підтримку.
Автори проаналізували майбутні позитивні ефекти, пов'язані зі зведенням Великої зеленої стіни, за дев'ятьма можливими сценаріями розвитку. Ці сценарії відрізняються фінансовими витратами, узгодженістю дій країн-учасниць і кліматичними умовами (наприклад, у поточних умовах виживаність саджанців становить понад 60 відсотків, але зі зміною клімату і поганим управлінням вона може впасти до 30 відсотків). Виявилося, що при будь-якому сценарії реалізація проекту буде прибутковою: на кожен витрачений долар вона приноситиме від 1,1 до 4,4 долара. Базовий сценарій передбачає середню прибутковість у 20 відсотків, а максимальний термін окупності вкладених у Велику зелену стіну коштів становить 10 років.
Для успішної реалізації в захисне лісорозведення потрібно вкласти близько 44 мільярдів доларів за базовим сценарієм, розкид за всіма сценаріями становить від 18 до 70 мільярдів доларів. Серед основних загроз Великій зеленій стіні вчені назвали політичні конфлікти в Сахелі, які підривають права землевласників і можуть обмежити доступ до окремих територій, роблячи посадку лісу неможливою.
Нещодавно вчені провели розрахунки, згідно з якими загальна факторна продуктивність сільського господарства в світі за останні півстоліття на тлі зміни клімату недорахувалася зростання в середньому на 20,8 відсотка, а в Африці - на 26-34 відсотки. При цьому позитивний ефект на родючість може надати озеленення неорошуваних територій: на прикладі Європи було встановлено, що висадка рослинності на 20 відсотках території регіону збільшить кількість опадів до кінця століття більш ніж на сім відсотків і допоможе боротися з посухами.