Як відомо, космічні екіпажі перед польотом проходять ретельний медичний огляд. Але повністю виключити непередбачені ситуації, пов'язані із захворюваннями космонавтів і астронавтів на орбіті, неможливо. За довгі місяці роботи пілот може застудитися ли6о отримати травму. Не виключено, що його почнуть долати головний або зубний біль і безсоння, є ймовірність появи шкірних захворювань...
І з будь-якою з цих недуг треба впоратися своїми силами. Як же проходить таке лікування і які препарати для нього застосовуються?
Тут немає товстошкірих
Напередодні 15-річчя Міжнародної космічної станції (МКС) американські вчені на чолі з Віргінією Вотринг провели масштабне дослідження захворювань і лікування астронавтів під час польотів. Вони обробили медичні дані 24 осіб, серед яких 20 чоловіків і чотири жінки.
Середня тривалість їх перебування на станції налічувала 159 діб. При цьому тільки двоє чоловіків і одна жінка взагалі не користувалися лікарськими препаратами.
Дані про лікування були взяті з бортових журналів, а також протоколів закритих конференцій, які проводяться після кожної космічної експедиції.
Найбільш поширеною для астронавтів недугою виявилися м'язові та суглобові болі, отримані в результаті забоїв і розтягнень. Їх усуненню сприяв в основному препарат ібупрофен (73% випадків суглобових і 70% випадків м'язового болю).
Його ж астронавти приймали при сильному головному болі, який виникав через зміни бортового тиску і високу концентрацію вуглекислого газу. Також при головних болях астронавтам допомагали звичні нам аспірин і парацетамол.
На другому місці опинилися проблеми зі шкірою, такі як висип і грибкові захворювання, від яких постраждало четверо астронавтів. Звіти про ці процедури зустрічаються 46 разів. І лікування не завжди виявлялося успішним - більшість звітів закінчувалися словами «Висип не зникла».
У деяких членів екіпажу шкірний висип з'являвся в результаті алергічних захворювань, їм доводилося користуватися антигістамінними препаратами.
До речі, багато астронавтів після польоту зверталися до лікарів з приводу проблем зі шкірою. Медичний центр NASA провів низку своїх досліджень, результати яких буквально шокували фахівців. Виявилося, що після піврічного перебування на орбітальній станції шкіра людини стає тоншою на 20%!
Сплутавши ночі та світанки
Як відомо, на МКС не існує зміни дня і ночі. Постійне штучне світло викликає проблеми зі сном (підраховано, що астронавти і космонавти в середньому сплять лише по шість годин на добу).
Через це багатьом працюючим на станції людям доводилося приймати снодійне - в основному золпідем і залеплон, а також ліки, що містять мелатонін, який допомагає організму дотримуватися добового ритму. Загалом снодійні засоби регулярно приймали 17 з 24 обстежених.
Загалом дослідники під керівництвом Віргінії Вотринг дійшли не надто оптимістичних висновків про те, що довга робота на МКС вкрай негативно позначається на здоров'ї її екіпажу. У людей відбуваються негативні зміни в кісткових тканинах, м'язова атрофія, збої в імунній системі і діяльності серця.
Психічні навантаження, пов'язані із замкнутим простором і постійним спілкуванням з обмеженим колом людей, теж викликають дискомфорт і сприяють депресії.
По суті, людство поки не готове до майбутніх тривалих космічних польотів, які можуть тривати кілька років і для яких обов'язково потрібно створювати принципово нові лікарські препарати.
Обійшовся без бормашини
А як же лікуються на орбіті російські космонавти? На жаль, така детальна статистика про них ще не стала надбанням гласності. Але про багато випадків захворювань і лікування на МКС можна дізнатися з відкритих джерел.
Заступник директора Інституту медико-біологічних проблем РАН Валерій Богомолов, який регулярно бере участь в обстеженні космонавтів до і після польоту, розповідає, що у них зрідка буває нежить. Це обумовлено тим, що на борту станції постійно працюють вентилятори - і розгорячена від роботи людина може випадково потрапити під струмінь холодного повітря.
Зустрічаються і вірусні захворювання - адже разом з людьми в космос потрапляють мікроби, які на станції не тільки живуть, а й мутують. Правда, грипом або ГРЗ поки ніхто нікого не заразив. Тих, хто відчув нездужання, відразу, наскільки це можливо, ізолюють. Допомагають звичайні медичні пов'язки та протипростудні препарати з бортової аптечки.
Набагато серйозніше космонавтів турбує відсутність навантажень на м'язи в умовах невагомості. Під час перших польотів пілоти основну частину часу проводили в кріслі, і деякі з них, зокрема Андріян Ніколаєв і Віталій Севастьянов, після приземлення не могли самостійно встати і кілька діб відчували запаморочення. Зараз, щоб такого не було, космонавти, згідно з розпорядком, два рази на день займаються на тренажерах.
Російський космонавт Роман Романенко на зустрічі зі студентами одного разу розповів, що його колега Анатолій Соловйов кілька ночей мучився від зубного болю - і зрештою сам запломбував собі зуб. Ця історія довго передавалася з вуст в уста і навіть була опублікована в ЗМІ.
Пізніше з'ясувалося, що Романенко пожартував. Соловйов дійсно страждав від зубного болю, але зняв його за допомогою спеціальної пасти. А в бортових аптечках (космонавти називають їх укладками) взагалі немає бормашини.
Пристебніть ремені!
Що ж являє собою подібна аптечка? Який необхідний набір ліків туди входить?
На космічному кораблі типу «Союз» таких укладок два. Одна з них містить ліки від будь-яких можливих нездужань: антибіотики, протизапальні і заспокійливі препарати, засоби для боротьби з кашлем і нежитем, снодійне і т. п. Сюди ж поміщені бинти, пластирі і ножиці.
Друге укладання - аптечка недоторканного запасу, яка розрахована на використання в разі аварійної або нерозрахункової посадки.
На борту космічної станції ліки зберігаються в декількох аптечках. Кожен препарат забезпечений докладним описом із зазначенням, коли і як його приймати. Найбільш популярними є спреї від закладеності носа, яка зазвичай дає про себе знати в перші дні перебування в невагомості.
На станції є і прилади медичної допомоги - такі як дефібрилятор для електротерапії серця, апарат штучної вентиляції легенів, обладнання для зняття електрокардіограми та вимірювання очного тиску. Також є спеціальні аптечки для зашивання ран і внутрішньовенних ін'єкцій.
За стан усіх ліків і лікарського обладнання відповідає один із членів екіпажу, який ще на Землі більше за інших вивчає медицину і знає її на рівні фельдшера або кваліфікованої медсестри.
Щодня космонавти та астронавти доповідають наземним лікарям про стан свого здоров'я. Крім того, космонавти беруть активну участь у програмах лікарського обстеження. Наприклад, у лютому 2014 року Олег Котов і Сергій Рязанський вперше в світі провели електрогастроентерографію (дослідження шлунково-кишкового тракту за допомогою електричних сигналів) в умовах космічного польоту.
Випадки, коли учасники космічних експедицій не могли виконувати свої обов'язки за станом здоров'я, вкрай рідкісні. Один з них стався в грудні 2002 року. У росіянина Миколи Бударіна перед виходом у відкритий космос з'явилися проблеми з серцем.
Вихід перенесли на січень 2003 року, але щоб уникнути будь-яких ускладнень замість Бударіна на зовнішній поверхні станції працював його американський колега Доналд Рой Петтіт.
Звичайно, лікування на орбіті має свою специфіку. Але самі космонавти і астронавти на питання про збереження здоров'я в космосі найчастіше віджартовуються, що їх головні ліки - обличчя і голоси близьких, з якими можна поспілкуватися в ефірі.