Можна скільки завгодно міркувати про те, чи є Бог на світі і яка релігія правильніша. Однак факт залишається фактом: протягом усієї історії людства люди визнавали ті чи інші форми божественної сутності. Психологи вважають, що не останню роль тут відіграє страх смерті. Нещодавно фахівці з новозеландського Університету Отаго вирішили провести експеримент, в якому взяли участь і віруючі, і атеїсти. Всім їм пропонувалося подумати про свою майбутню смерть і написати про це. У дослідженні брали участь 265 осіб. Всіх їх попросили написати про те, що вони думають про свою смерть. Після того як люди впоралися з завданням, психологи спробували з'ясувати, наскільки змінилися релігійні погляди опитаних. Виявилося, що віруючі люди, написавши есе про смерть, ще більше переконалися в існуванні вищих сил. Атеїсти ж, навпаки, заявляли про свою невіру.
Однак тести на підсвідомість продемонстрували зовсім іншу картину. Під час тестування дослідники попросили випробовуваних відреагувати на ті чи інші заяви, на кшталт «Бог є» або «Бога немає». За швидкістю реакції вони визначали, чи вірить у душі людина в Божественний промисел. На ділі багато «невіруючих», хоч і декларували атеїзм, підсвідомо все ж допускали існування Бога. Експерти пояснюють цей парадокс тим, що людину з самого народження переслідує страх смерті. Релігійний світогляд пропагує посмертне буття. Тобто вірити в Бога - значить, давати собі шанс врятуватися від небуття. До речі, вчені з Гарварду з'ясували, що серед релігійних людей більше тих, хто при прийнятті різних рішень покладається на свою інтуїцію, а не на прагматичний розрахунок. Це зайвий раз доводить, що віра в Бога у нас присутня на рівні інстинктів. Американський релігієзнавець Амітай Шенхав також припустив, що наявність або відсутність релігійної віри визначається фундаментальними відмінностями в образі мислення. Вчений вважає, що віра багатьох людей у Бога спливає через неможливість знайти логічне пояснення деяким явищам. І в результаті їх списують на Божественне втручання. Шенхав і його колеги вирішили перевірити, як впливає на силу віри людська інтуїція. З цією метою вони провели ряд експериментів. На першому етапі 882 дорослих американці мали відповісти на запитання, чи вірять вони в Бога. Після цього піддослідним запропонували тест з трьох простих математичних завдань. Умови завдань були побудовані таким чином, що при спробі їх вирішення інтуїтивно напрошувалися неправильні відповіді. І тільки подумавши, можна було дати вірну відповідь. Виявилося, що серед тих, хто правильно вирішив всі три завдання віруючих в півтора рази менше, ніж атеїстів. Причому результат тесту не залежав від рівня освіти випробовуваних.
Далі 373 учасникам експерименту потрібно було пригадати ситуації, коли прийняти вірне рішення їм допомогла або інтуїція, або логічне мислення. І знову ж таки, ті, хто більше покладався на інтуїцію, як правило, вірили в Бога, на відміну від людей, які воліли логічні міркування. Наука замість релігії Однак сьогодні ми живемо у світі логіки. Необхідність маніпулювати складними технологіями, які з кожним роком все більше і більше розвиваються, робить нас більш прагматичними, кажуть вчені. Анна-Кайса Ньюхейзер з Єльського університету та її колеги виявили цікавий феномен. Вони з'ясували, що у нерелігійних індивідів у ситуаціях, пов'язаних зі страхами або стресами, виникає своя форма віри. Але не в Бога, а... Дослідники використовували для експерименту дві групи веслярів, які не відрізнялися сильною релігійністю. Одним повідомили, що їм належить брати участь в регаті, іншим - що їх чекає всього лише звичайне тренування. Після цього добровольцям запропонували погодитися або не погодитися з наступними висловлюваннями: «Ми можемо раціонально приймати лише те, що науково доводимо», «Всі проблеми, з якими стикається людство, розв'язані наукою», «Науковий метод - єдиний надійний шлях до знань». Спортсмени з першої групи, природно, більше хвилювалися перед майбутніми змаганнями, приблизно на 15% частіше висловлювали віру в науку, ніж їхні товариші з другої групи. У наступному експерименті брали участь викладачі та студенти двох великих британських університетів, які також не відрізняються релігійністю. Одних попросили подумати про власну смерть, інших - згадати ситуацію, коли вони відчували сильний зубний біль. Далі людям для оцінки запропонували ті ж висловлювання, що і в попередньому випадку. Результат вийшов точно таким же. На думку експертів, якщо релігійна віра заснована на інтуїції, духовному досвіді, а також на довірі до священних писань, то в основі науки лежить аналітичне мислення, і її методи - раціональне дослідження предмета і ретельне зважування доказів. - У стресових ситуаціях люди, ймовірно, вдаються до тих форм світогляду і вірування, які для них є найбільш значущими, -констатує Анна зюйса. Її колега, психолог Бастіан Рютьєнс з Амстердамського університету (Нідерланди), також вважає, що наука, як і релігія, допомагає людям знаходити опору в нашому непередбачуваному світі. До речі, нещодавно група американських експертів на чолі з Даніелем Абрам-сом з Північно-Західного університету Іллінойсу і Річардом Вейнером з Університету Арізони, проаналізувавши дані по статистиці за останні сто років, прийшли до висновку, що в наші дні кількість віруючих в розвинених країнах скорочується, а атеїстів - навпаки, зростає. Так, у Голландії та США близько 40% громадян називають себе невіруючими. А в Чехії близько 60% безбожників. Ці люди схильні вірити в науково-технічний прогрес, а не в Божественну благодать. Не виключено, що в майбутньому ми остаточно втратимо віру в Бога, вважають Абраме і Вейнер. Хоча можливо, що релігійність набуде інших форм, оскільки людині просто необхідно допускати наявність надприродних сил - це допомагає їй заперечувати кінцівку власного існування і сподіватися на безсмертя... Зараз вже винайдені технології, що дозволяють оцифровувати мозкові і нейронні хвилі. З часом ці інформаційні матриці, що містять людську особистість, можна буде зберігати на жорсткому диску комп'ютера. Тож після біологічної смерті ми зможемо існувати хоча б в електронному вигляді.