Перше, що дивує піднялися на борт таємничих кораблів, це великий внутрішній обсяг приміщення, позбавленого звичного для космічного корабля нагромадження кабелів, приладів, трубок, тумблерів.
Всю обстановку найчастіше складають зручні крісла, пульт управління, оглядовий екран і зоряна карта. "Коли настав ранок, Рама сів у небесну колісницю... Колісниця ця пересувалася сама по собі... Вона мала два поверхи з багатьма кімнатами і вікнами... Коли колісниця здійснювала свій політ у повітрі, вона видавала однотонний звук "" (давньоіндійський епос "" Рамаяна "). «»... Там не було ніяких предметів, тільки хитромудрі пристосування і щось, схоже на невелике полотнище, все в зірочках і точечках, кожна з яких пульсувала на свій лад «» (Альберто Гордоні; Сицилія, Італія; 3 травня 1753 року) .Можно уявити, наскільки незвично виглядала така обстановка для середньовічного жителя. Однак навіть у наше освічене XXI століття, навіть інженери з вищою технічною освітою всередині НЛО як і раніше відчувають себе неосвіченими дикунами... "... Заглянувши в одне з вікон корабля, схожого на конус, я побачила чудову картину. Світилися 5 прямокутників, схожих на телеекрани. Один з них був дуже великий - таких я в житті не бачила!.. Перед екраном в порожній кімнаті жінка з золотистою косою роздивлялася якісь зображення - креслення «...» (Магда; місто Крань, Словенія, Югославія; середина 1960-х років). "... Дивний об'єкт матового кольору був розміром з автомобіль висотою 2,5 метра, формою - як м'яч для гри в регбі (тобто еліпсоїдний НЛО. Авт.). Збоку двері, схожі на розсувні. Поруч були 2 істоти зростом близько метра, у них були великі вуха і отвір замість рота... Нижня частина апарату знаходилася в 50 сантиметрах від землі, вона спиралася на циліндричну трубу. Верхня частина апарату складалася з прозорого (як плексигласового) купола, тому було видно, що всередині немає нічого, що могло б привернути увагу... Обидва невідомих зайшли всередину, дверцята ковзнули вниз, причому увійшли не зробили жодної будь-якої дії або жесту для цього. Вони чудово були видні крізь купол. Потім почувся глухий шум, апарат піднявся приблизно на півметра, труба вийшла із землі, а чотири ніжки стали обертатися по годинниковій стрілці. Апарат полетів по похилій з дуже великою швидкістю і метрів через 50 взагалі зник (дематеріалізувався?). Ще приблизно чверть години очевидець не міг поворухнутися «...» (селянин Моріс Маса; виноградне поле поблизу села Валансоль, південь Франції; 3.45 ранку 1 липня 1965 року). не помітив. Як засунули другі двері, теж не помітив, але відчув, що ми закрилися від зовнішнього простору «». Ватажок «» поклав руку на пульт і щось став натискати. Машина стала повільно підніматися вгору, одночасно повертаючись навколо вертикальної осі. Піднявшись метрів на 40, зупинилися... Раптом я помітив дуже швидке прискорення вгору. Перевантажень не було, але все стало швидко зменшуватися в розмірах «» (В.С.Харитонов; хутір за 27 км від Пскова, СРСР; січень 1978 року) "... Прямокутний об'єкт розміром 3 х 5 м і висотою 2,5 м, схожий на автобус, висів на висоті 2-3 метрів. На його поверхні не було видно ні швів, ні заклепок, а з виступів з чотирьох сторін стирчали гвинтоподібні стрижні довжиною 1-1,5 м, що нагадують обертову частину м'ясорубки. Ці стрижні оберталися з великою швидкістю, видаючи тихе гудіння. Потім лист металу на об'єкті згорнувся в рулон і відкрився люк, з якого опустилися сходи. Незнайомці жестами запросили піднятися всередину. Всередині просторої кімнати, крім подоби ліхтаря нагорі, десятка лавочок біля «» чорної з сивиною «» гладкої стіни і тих, що лежать на підлозі паралізованих птахів, більше нічого не було «» (Ян Вольський; Емільчин, Люблінське воєводство, Польща; 15 травня 1978 року). "Я знову почала просити їх повернути мене додому і знову втратила свідомість. Отямилася, коли підлітали до корабля, який завис у повітрі на невеликій відстані від землі. Він був схожий на перевернуту сковороду темно-сірого кольору з безліччю маленьких лампочок, симетрично розташованих навколо корабля. Лампочки то загорялися, то гасли... Отямилася всередині, в круглому залі, сидячи в червоному кріслі без підлокітників.Зал був обладнаний таким чином, що з усіх боків був встановлений пульт управління (по колу) з миготливими лампочками червоного кольору. Потім через дверний пройом округлої форми увійшли ВОНИ «...» (співробітниця військової академії; район Відрадне, Москва, СРСР; серпень 1989 року) "... Я скептик і реаліст і тому спочатку прийняв НЛО за наш космічний корабель... Піднявся по «пелюстку» (трапу?) у 8-10-метровий яйцеобразний апарат і потрапив у маленьку душову кімнату, де лилася пеніста рідина і дув теплий вітер... Відчинилися внутрішні двері... Всередині було три крісла, в центрі круглого столу стояв глобус Землі. Придивився - на глобусі немає держкордонів, а тільки якісь хрестики «...» (А.Яс, інженер; Біла Церква, Україна, СРСР; вересень 1989 року) "... Я взявся за поручень і опинився в коридорі. Він був ширше пройму, гладка підлога була зроблена з якогось металу, дверей не було, стіни і стелю зверху утворювали овал, зі зворотного боку обшивки проглядалися якісь посилення і кріплення. По 7-8-метровому коридору я потрапив у великий білий зал діаметром близько 20 метрів, по його периметру розташовувалися ще п'ять таких же входів, між якими було по 5-6 стійок з мерехтливим світлом. Купол стелі випромінював м'яке розсіяне блакитне світло. На одній зі стін був інформаційний екран. Біля іншої стіни стояв пульт, на якому мала велику кількість перемикачів з чорними ручками і прямокутних кнопок, що світяться, з намальованими символами. Такі ж миготливі кнопки були на стійках. Приладів і шкал я не помітив. Поруч знаходився довгий прямий диван. Вздовж усіх стін по колу йшла щілина, мабуть, центральна частина залу з пультом і диваном могла обертатися і зупинятися біля будь-якої стійки «» (Олег К.; Архангельська обл., 80 км від Плесецька, СРСР; листопад 1989 року) "... У півметрі від вікна висів невеликий об'єкт, схожий на дві складені тарілки, від яких виходили зигзагоподібні (?) промені - зелені, жовті і блакитні. Тарілка стала прозорою, потім вона поступово розкрилася, як черепашка, всередині виявилися лише комп'ютер, клавіші, екран, на екрані зоряне небо і такі ж тарілки. Також там були шість біловолосих людей в однакових сріблястих костюмах, з них одна була жінка «...» (Ювеліна, 8 років; Стерлітамак, СРСР; початок 90-х років) "... Всередині тарілки запам'ятав тільки один пульт, на якому було 25 кнопок: 5 рядів на 5 стовпчиків «...» (Юра К.; Підмосков'я, СРСР; початок 90-х років). «»... Дві великі кулі, що світяться, кожна діаметром в кілька метрів, спустилися зверху. Біла куля залишилася, а з червоного вийшла дивна багатоглаза істота зростом вище людського... Нас обох "втягнуло" "всередину корабля. Там запам'яталося тільки сидіння, на яке мене посадили, і мерехтливий екран прямо перед кріслом... Прибулець сказав, що корабель має 4 форми (?) і здатний пересуватися зі швидкістю світла «...» (Женя X., п'ятикласник; Омськ, Росія; 14 жовтня 1991 року) .Кромі того, людям, які побували всередині кораблів прибульців, впадає в очі велика кількість різноманітного загадкового обладнання та приладів. Друга контактерка, яка запам'яталася, часто зустрічається риса НЛО - велика кількість приладів і обладнання. Власне кажучи, по іншому й бути не може, контактерів якщо й запрошують, то на дослідницькі кораблі. Ну а на НЛО інших призначень, навіть якщо вони є, гостей не водять. А якщо водять (наприклад на військовий корабель), то навряд чи випускають... Але ми вже знаємо, техногенні НЛО володіють великими порожніми внутрішніми обсягами, що, ймовірно, робить їх досить універсальними у використанні. Наприклад, транспортні кораблі легко можуть бути перепрофільовані в дослідницькі - якщо внутрішні приміщення забити відповідною апаратурою. Власне кажучи, контактери помічали не тільки багатофункціональні або перепрофільовані приміщення (характерна прикмета - загромождені приладами проходи і коридори), а й спеціалізовані лабораторії, майстерні, сховища, музеї, операційні та інші незрозумілі за функціями відсіки «»....Мене обстежили якимись інструментами і пристосуваннями, на кшталт великої голки, на "операційному столі" ", який стояв у центрі приміщення... Гуманоїд дав мені подивитися книгу, в ній замість букв були точки і всілякі, товсті і тонкі, прямі і криві чорточки. Він перетнув приміщення до кута столу, відкрив якийсь отвір у металевій стіні і дістав (розгорнув) звідти карту з точками величиною від булавкової головки до монети і товстими, тонкими, пунктирними лініями... Це була схема міжзоряних трас ". (Барні і Бетті Хілл; Нью-Гемпшир, США; 20 вересня 1961 року) "... Моне Стаффорд лежала в кімнаті, схожій на операційну, і навколо неї сиділи 3-4 фігури в білих халатах і хірургічних масках. Вона була паралізована і бачила велике «око», що спостерігало за нею. За Елейн Томас спостерігали гуманоїди зростом 1,2 м у порожній темній кімнаті, де, крім столу, більше нічого не було «» (Л.Сміт, М.Стаффорд, Е.Томас; Ліберті, штат Кентуккі, США; січень 1976 року) "... Отямився я в лабораторії. Це була кімната з білими стінами, схожа на навчальну аудиторію. Там було багато всяких машин. Всюди були циферблати, що світяться. По кімнаті постійно пересувалися кульки, що світяться, розміром з апельсин «» (Франк Фонтен; Сержі-Понтуаз, Франція; 1980 рік) «...» Я бачила зелену кімнату і... себе з розпущеним волоссям, закручений у щось біле, але не в мій одяг. Я з'явилася, і ми - та, що дивилася, і та, що була на столі, - злилися. І я відчула панічний страх... Нікого не було в зеленій кімнаті. Але я бачила довгий, сантиметрів у 20, металевий стрижень, як олівець. Його немов би передавали один одному чиїсь руки, як хірурги інструмент. Але рук я не бачила «...» (Н., співробітниця одного з московських наукових центрів; СРСР; до 1993 року) "... Світильників не було видно, але було дуже світло, хоча світло не різало очей. І це світло значною мірою сприяло виникненню почуття комфорту... Потім всіх жінок перевели в сусіднє приміщення меншого розміру, перебували вони там поодинці, клали їх на якісь крісла, стіни - суцільно пульти, часто-густо переплетення якихось трубок, по яких щось ніби текло. Все це - суцільна гра світла і кольору, рух світлопотоків. Частина трубок мала присоски. Було відчуття, що ці трубки з присосками ніби наділені зачатками розуму. Жінка перебувала тут і була вся обліплена цими присосками. Причому якщо від руху людини присоска відлітала, то тут же сама автоматично знову відшукувала колишню точку і присмоктувалася до неї «...» (жінка Н.; випадок вивчався Н.І.Макаровою з Тольятті, Росія; кінець 1994 року). Звернувшись до архівів вітчизняного УФО центру, можна без зусиль доповнити загальні уявлення про обстановку на техногенних НЛО. Згідно з узагальненими даними контактерів-росіян, викрадених і пізніше повернутих додому, перше, що вони часто бачать, - це довготривалий хол або тунель. У 35 описаних В.Ажажею випадках цей тунель був досить довгим і звивистим (можливо, «» тунель «» не є матеріальним, а представляє лише видимий прояв будь-яких полів). Потім викрадені потрапляють до приміщення, яке нагадує операційну або кабінет зубного лікаря. Опис приміщення збігається в багатьох оповіданнях (всього їх 95). У 29 випадках приміщення НЛО описувалося як таке, що має круглу або куполоподібну форму. У 18 випадках з 31 в ньому переважало біле світло, в 11 випадках - сіре, (або металеве). У 3 випадках згадувалися стіни чорного кольору. 32 суб'єкти відзначали слабке освітлення на борту. У 25 випадках згадувалася дуже світла кімната, а в 13 випадках - напівтемна або зовсім темна. Кілька суб'єктів зустрічалися з обома варіантами. Обстановка кімнати включала варіації звичайних для нас предметів. Один або кілька столів відзначені в 52 випадках. Зазвичай стіл твердий, гладкий, досить вузький, на одній підставці. Іноді стіл піднято високо, опущений низько або має форму крісла, що відкидається.З інших меблів найчастіше були присутні предмети, схожі на кухонні полиці, комп'ютери, екрани. У конкретних цифрах це виглядає так: столи бачили 52 людини; екрани, дисплеї - 17 осіб; комп'ютери - 16; стільці - 11; полиці, стійки - 10; шафи - 10; лавки - 6. У 18 випадках суб'єкти відзначали специфічний аромат, несхожий на звичайні запахи. Четверо відчували запах свого паленого волосся або тіла, а шестеро відзначали неприємний запах, що виходить від прибульців. Деякі зуміли описати також і присутні там же якісь прилади, призначені для певних медичних процедур (наприклад, сканування тіла суб'єкта). Буває і так, що кореспонденти не просто описують випадки, почуті з чужих слів, деякі своїми очима бачать подібні аномальні явища. Ось що, наприклад, писав власний кореспондент "Известий" "в Мапуту (номер від 27. 02. 88 р.): "" Після того як я передав у "Известия" "повідомлення про загадковий об'єкт, який бачив у небі з борту літака, що вилетів з Бейри, прийшла газета" "Діаріу ді Мозамбік", що видається в цьому місті ". Там опубліковані три фотографії НЛО і розповідь про те, як його спостерігали багато жителів міста. Спостереження на метеорологічній станції велося в бінокль, але і неозброєним оком було видно об'єкт, що яскраво світиться, нерухомо завислий над Бейрою. За даними місцевої станції, це був не штучний супутник і не зонд. Продовжене тіло мало два «» вуха «» і два яскравих «» очі «». Як повідомив командир пасажирського літака "" Боїнг-737 "національної авіакомпанії ЛАМ, він бачив з пілотської кабіни НЛО, що світиться, і включив літакові фари, як би привертаючи його увагу. У цей момент обидва «» очі «» загадкового об'єкта згасли, і він став відвалювати вбік, швидко ховавшись у південному напрямку «...»