Вчені з'ясували, що омари практично безсмертні

Здавалося б, давно добре вивчений омар здивував вчених. Виявилося, що він взагалі не старіє. Омари не втрачають апетит і здатності до розмноження, вони постійно активні, сповнені енергії.


Можуть виростати до гігантських розмірів, як, наприклад, потрапив у книгу рекордів Гіннесса екземпляр вагою в 20 кілограмів. А якщо помирають, то головним чином із зовнішньої причини. Гинуть від хижаків або потрапляють на стіл людини. Ну і, звичайно, хворіють.


У чому секрет цієї «вічної бадьорості»? Може, ці тварини виробляють якийсь засіб Макропулоса? Вчені докопалися до суті. Природа наділила омарів здатністю відновлювати теломери, з якими пов'язані, зокрема, процеси старіння.

Про це пише «Российская газета».

Теломери розташовані на кінцях хромосом і захищають їх, а значить, і весь організм від зношування. За відкриття цього механізму в 2009 році присуджено Нобелівську премію з фізіології та медицини.

На жаль, самі теломери не вічні, їх довжина скорочується при кожному поділі клітини. Поступово вони стають занадто короткими, щоб захистити хромосоми і, наприклад, у клітин людини приблизно після 50 поділів проявляються ознаки старіння. Це так звана межа Хейфліка.

Правда, у природи є спосіб зберегти теломери. Мова про диво-фермент теломеразу, який володіє дивовижною здатністю відновлювати теломери. Так от омари можуть постійно виробляти цей фермент. А далі зрозуміло: він не дає скоротитися теломерам і забезпечує омарам «вічне» життя.

На жаль, цей шлях до безсмертя марний для людей, оскільки їхні клітини, які переходять межу Хейфліка, як правило, стають раковими.


Але омар - далеко не єдиний феномен, який створила природа. Особливою увагою вчених користується дивовижний ссавець - голий землекоп. Він не хворіє на рак, а тому живе набагато довше своїх родичів, мишей і щурів.

А ще землекоп фактично не старіє. Не старіють щука і деякі морські риби. Понад 200 років живе річкова перлина, причому постійно зростає і з віком все інтенсивніше розмножується. Зрештою вона помирає, але не від старості і хвороб, а тому, що ніжка, на якій стоїть раковина, не витримує її ваги. Раковина падає, і молюск помирає від голоду.

COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND