Нещодавня історія, що сталася на південному сході столиці, шокувала медичне співтовариство - 5-річна дитина померла вже на третій день від початку ГРВІ від важкої пневмонії укупі з сепсисом.
«Золотистого стафілокока в такій агресивній формі ми ще ніколи не бачили», - розводять руками інфекціоністи.
В останні роки хвороби бактерії стають все більш стійкими до антибіотиків навіть останніх поколінь. Цю проблему загальносвітового масштабу Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила однією з головних загроз людству. Тільки в Москві 28%, тобто кожен третій збудник бактеріальних інфекцій, вже набули стійкості до всіх зареєстрованих в країні антибіотиків.
Особливо серйозна ситуація з лікуванням дітей - столичні медики кажуть, що вже через 10 років ми можемо опинитися в ситуації, коли лікувати їх буде нічим.
Колись винахід антибіотиків у світі вважався проривом. Але майже відразу ж почали з'являтися мікроби, здатні пристосуватися до дії ліків. Сьогодні ж поширення т. зв. антибіотикорезистентних мікроорганізмів набуває масштабів катастрофи.
За прогнозами ВООЗ, вже через 10-20 років практично всі існуючі мікроорганізми набудуть стійкості до антибіотиків. Адже темпи створення нових ліків цього спектру відстають від темпів появи «супербактерій».
З початку століття у світі створено не більше 5 нових антибіотиків (адже на створення одного потрібно до 1,5 млрд. доларів і 10 років). При цьому, за даними Європейського співтовариства, щорічно реєструється близько 400 тисяч інфекцій з множинною стійкістю до антибіотиків, від яких гинуть 25 тисяч осіб. Наприклад, на зухвалі кишкові інфекції ентеробактерії сьогодні діють лише антибіотики останнього, 3-го покоління.
Практично нічим лікувати інфекції, обумовлені синьогнійною паличкою (може викликати післяопераційні інфекції очей, що призводять до сліпоти, захворювання центральної нервової системи, шлунково-кишкового тракту, пневмонію) - навіть новітні ліки здатні побороти їх не більш ніж у 60% випадків.
Все більш агресивними стають стафілококи і стрептококи. Наприклад, у Москві поширеність резистентних щодо антибіотиків стафілококів сягнула 64,9%! «Практично всі збудники хвороб, таких як сепсис, пневмонія, отит, гайморит та інших, стали стійкими до дії антибіотиків», - кажуть епідеміологи.
Найскладніша ситуація - з лікуванням дітей, для яких за показаннями взагалі можна застосовувати не більше 10% існуючих антибіотиків.
"У нас вже 10 років немає нових антибіотиків вище меронема, і скоро нам зовсім нічим буде лікувати дітей, якщо тільки експериментальними препаратами, - говорить завкафедрою дитячих інфекційних хвороб ГОУ ДПО РМПАПО Людмила Мазанкова.
- З цією проблемою стикаються всі лікарі - і інфекціоністи, і педіатри, і терапевти. Кількість важких пацієнтів, у тому числі дітей, яким призначають по 2-3 антибіотики і іноді безрезультатно, постійно зростає. Нерідко справа закінчується серйозними ускладненнями і навіть летальними наслідками, - продовжує Мазанкова. - Зараз ми виявляємо інфекції, з якими не стикалися раніше, - вони протікають більш тривалий і дають більше ускладнень. І пацієнти довго залишаються заразними. Найчастіше такі недуги вражають дітей першого року життя. Буває, що звичайна кишкова інфекція стрімко переходить у дизентерію, а через кілька днів починається сепсис.
Інфекціоністи та епідеміологи вже давно попереджають, що до повернення в «доантибіотикову» еру, коли людство було безсилим навіть перед найпростішими інфекціями, залишилися лічені роки.
А якщо врахувати, що сучасне комфортне життя серйозно послабило імунітет людини, повернення в «допеницилінову» еру і може стати для світу тим самим апокаліпсисом, про який так багато говорять. Адже навіть звичайна подряпина на коліні дитини може знову стати смертельно небезпечною.
Б'є на сполох і голова ВООЗ Маргарет Чен: людство, за її словами, має справу з таким рівнем антибіотикостійкості, що ця ситуація може означати «кінець медицини як ми її знаємо». Кожен розроблений коли-небудь антибіотик в будь-який момент може стати марним. Сьогодні зі 115 розроблених антибіотиків 68 вже практично не діють.
«Не вжити заходів сьогодні - нічим буде лікувати завтра!» - під таким гаслом ВООЗ провела останній Всесвітній день здоров'я, присвячений проблемі антибіотикорезистентності, де був представлений стратегічний план дій по боротьбі зі стійкістю до антибіотиків. Насамперед він пропонує відучити населення від недбалого ставлення до антибіотиків, якими у нас сьогодні лікують навіть нежить, а батьки напихають ними дітей при першій же чині. Після НП на південному сході Москви, як повідомило «МК» поінформоване джерело, всім педіатрам столиці дали вказівку - виписувати дітям, у яких висока температура тримається більше двох діб, антибіотик. "А лікарі перестрахуються і будуть давати вже на перший день, - говорить наше джерело. - Саме в силу таких причин у світі і зростає антибіотикорезистентність ".
Вже багато років говорять про необхідність заборони безрецептурного відпуску цих препаратів, проте на практиці в будь-якій московській аптеці антибіотики можна купувати пачками без жодних рецептів.
Нещодавно на науково-практичній конференції в Москві вчені нагадали про те, що у Росії вже є серйозні наукові розробки в області т. зв. фаготерапії. Йдеться про застосування специфічних вірусів, яких називають «пожирачями бактерій». Такий вид лікування абсолютно не токсичний, він не діє згубно на імунітет і навіть не викликають алергію.
«Тому фаги особливо актуальні для лікування бактеріальних інфекцій у дітей», - говорить співробітник ЦНІЇ епедиміології Росспоживнагляду РФ Людмила Мілютіна.
Головним стратегічним шляхом боротьби з антибіотикорезистентністю вважає застосування бактеріофагів і головний дитячий інфекціоніст країни, академік РАМН Василь Учайкін.
Цікаво, що лабораторії з вивчення дії фагів зараз відроджують по всій Європі. У Росії ж вони не припиняли діяти з радянських часів.
- На Заході тільки згадали - а у нас вже є! У нашої країни - найбільш вражаючі напрацювання щодо застосування і розробки бактеріофагів, і наше медичне співтовариство повинно застосовувати їх більш активно, - говорить головний експерт управління експертизи протибактеріальних препаратів ЦЕК МІБП ФДБУ «НЦЕСМП» МОЗ Дарбєєва, яка протягом 20 років очолювала лабораторію з дослідження фагів в Інституті Расімєєва.
- Найцінніші властивості бактеріофагів - безпека і нетоксичність. Це препарати пролонгованої дії: вони «працюють» до тих пір, поки не знищений патоген, а потім виводяться з організму, - говорить Алла Лобастова, представник державного об'єднання «Мікроген», розробника бактеріофагів.
Цікаво, що фаготерапія була винайдена канадським вченим Деррелем ще на початку минулого століття - з її допомогою лікували (причому досить успішно) навіть сепсис, дизентерію і туберкульоз. У 30-ті роки фаготерапія допомогла погасити епідемію дизентерії в Тбілісі, потім - на Донбасі.
Вчені всього світу вивчали цей метод. Але... згодом зробили ставку на антибіотики, які зараз нас, як з'ясовується, і підводять. З фагами таке навряд чи відбудеться - придбання до них стійкості просто неможливо. Адже фаги повинні підбиратися індивідуально під кожну інфекцію, і раніше медиків просто зобов'язували приносити нові штами мікробів в лабораторії для створення нових препаратів.
- Шкода, в останні роки цього не відбувається. Я вважаю, потрібно відновити систему організованого збору штамів, - говорить Дарбєєва.
Учасники науково-практичної конференції підписали резолюцію про необхідність введення фагових препаратів у протоколи лікування в країні. При цьому наші вчені готові ділитися своїми досягненнями з колегами з усього світу. Адже хто знає: раптом саме за допомогою російських напрацювань світу вдасться впоратися з однією з головних загроз?
Сьогодні 25% штамів Streptococcus pneumonia (збудників пневмонії) стійко до пеніциліну; 480 штамів роду Streptomyces (викликають сепсис - зараження крові) стійкі до 6-8 різних антибактеріальних препаратів (деякі штами - до 20).