Дисоціація (Dissociation) - це (в психіатрії) несвідомий процес, при якому думки і переконання можуть відокремлюватися від їх усвідомлення і функціонувати незалежно, наприклад, дозволяючи одночасно існувати протилежним точкам зору з якого-небудь питання. Дисоціація може бути головним фактором у разі розвитку у хворої реакції втечі та розщеплення особистості.
У психології
НЛП може лікувати фобії досить таки швидко, використовуючи дисоціацію для пом'якшення переживання, отримання можливості винести з нього урок на майбутнє.
Асоціація і дисоціація - це способи існування.
Коли ви залучені в ситуацію, отримуючи від неї задоволення, ви виявляєтеся асоційованими.
Коли ви задумливі - ви дисоційовані.
Дисоціація захищає нас від ударів і травм, ми просто «відсутні».
Асоціація не може бути краще або гірше дисоціації, все залежить від того, що ви хочете.
Вибір між асоційованим і дисоційованим спогадом представляє величезну свободу в закріпленні того чи іншого емоційного стану.
Коли ви згадуєте приємну ситуацію, асоціюйтеся з нею. Тоді ви отримаєте пов'язані з нею приємні відчуття.
Коли ж вам на думку спадає неприємна ситуація, дисіціюйтеся.
Тоді у вас з'явитися можливість триматися від неї на відстані і винести з неї урок.
Найважливіша відмінність полягає в тому, що, коли ви асоційовані, ви отримуєте відчуття цієї ситуації.
Коли ж ви дисоційовані, ви автоматично знижуєте інтенсивність цих відчуттів.
Приклад дисоціації
Під час гіпнозу оператор ніби звертається до несвідомого клієнта, нехай навіть це твердження виглядає дещо умовно. Як би там не було, в попередніх поясненнях, даних клієнту, завжди згадують про те, що будуть адресуватися «до його несвідомого». Таким же чином говорять про пальце, «який відповідає», і коли звертаються до клієнта, його просять «дозволити своєму тілу»..., або «дозволити своєму диханню»... і т. д.
Таким чином, до клієнта звертаються як до дисоційованої сукупності, і це безсумнівно сприяє гіпнозу. Можна розцінювати такий спосіб як метафоричну мову.