Автор - Ігор Вачков, кандидат психологічних наук. Джерело: ПСИХОЛОГІЯ НОВОЇ ЕРИ
Принципи, що висуваються як основні представники різних напрямків групового руху, часом докорінно суперечать один одному. Деякі «груповоди» грішать відвертим еклектизмом, проголошуючи практичну ефективність єдиним своїм принципом.
Спробуємо розібратися в строкатості наявних видів і підвидів тренінгових груп. Таку класифікацію можна провести різними способами залежно від вибираються критеріїв.
Перший критерій - цілі групи (див. рис. 1).
Досить широкий спектр методів групового психологічного впливу систематично викладений і проаналізований в роботі К. Рудестама (1990) (див. табл. 1). У своїй класифікації видів груп Рудестам спирається на два найбільш істотних параметри - ступінь здійснення керівником провідної ролі в структуруванні та функціонуванні групи і ступінь емоційної стимуляції на протилежність раціональному мисленню. Це і є другий і третій критерії класифікації.
На жаль, подібна класифікація змушує включати групи одного і того ж типу в різні класи, оскільки, зокрема, Т-групи можуть мати або раціональну, або афективну орієнтацію - залежно від конкретного завдання або теми. Групи зустрічей можуть бути центрованими або на керівнику, або на учаснику.
Четвертий критерій - спрямованість психологічного впливу або на різні сторони внутрішнього світу, або на форми поведінки. Ж. Годфруа (1992) пропонує розділити методи психотерапії на дві категорії: інтрапсихічну і поведінкову. Оскільки груповий рух зріс із психотерапії, то здається правомірним поширити цю класифікацію і на методи тренінгової роботи (див. рис. 2).
В основі інтрапсихічної терапії, за Годфруа, лежить принцип, згідно з яким психологічні проблеми і деструктивна поведінка людини є наслідком неадекватної інтерпретації їм своїх почуттів, потреб і спонукань, тобто неадекватності самосвідомості. Мета терапії полягає в тому, щоб допомогти людині зрозуміти причини свого поганого пристосування до реальності і дати їй можливість адаптуватися до неї, змінивши себе і свою поведінку.
Поведінкова терапія, що виходить з того принципу, що будь-яка поведінка людини є набутою, намагається за допомогою методів обумовлення або моделей замінити неадекватну поведінку людини іншим, яка дозволила б їй діяти більш адекватно.
Таким чином, «якщо інтрапсихічна терапія передбачає вплив на сприйняття, думки і спонукання людини, то поведінкова прагне тільки змінити або усунути у неї ті форми поведінки, які будуть визнані неадаптивними» (Ж. Годфруа, 1992, с.157 - 158).
Згідно з цією класифікацією до груп інтрапсихічного напрямку можна віднести: групи зустрічей, гештальт-групи, групи трансактного аналіз, психоаналітичні групи, групи, що використовують психосинтез, групи арт-терапії. До груп, орієнтованих на поведінкову терапію, належать Т-групи, групи тілесної і танцювальної терапії, групи тренінгу вмінь і НЛП-групи, психодраматичні групи.
Оскільки груповий рух зріс із психотерапії, то можна поширити цю класифікацію і на методи тренінгової роботи.
П'ятий критерій - склад учасників. Відмінності між контингентом учасників визначаються віком, професією, рівнем інтелекту та освіти, особистісними особливостями тощо. У цьому випадку можна виділяти такі види тренінгів, як:
- підлітковий тренінг;
- тренінг для педагогів;
- дитячо-батьківський тренінг;
- тренінг для батьків дітей-інвалідів;
- тренінг для старшокласників;
- менеджерський тренінг;
- лідерський тренінг тощо.
При цьому зміст кожного із зазначених тренінгів може визначатися конкретними завданнями, що стоять перед ведучим, і особливими запитами учасників.
Шостий критерій - проблеми, що хвилюють учасників, пов'язані з недостатньою сформованістю певних навичок. Можливі види тренінгових груп:
- тренінг найважливіших життєвих навичок;
- тренінг толерантності;
- тренінг міжособистісних відносин;
- тренінг впевненості в собі;
- адаптаційний тренінг;
- тренінг ефективних комунікацій тощо.
Сьомий критерій - ступінь віднесеності завдань групи до основних сфер психологічної практики - психотерапії, психокорекції, розвитку та навчання. Звідси тренінги можуть бути розділені на:
- тренінги терапевтичної спрямованості;
- розвиваючі тренінги;
- психокорекційні групи;
- навчальні та демонстраційні тренінги.
Зрозуміло, не можна вважати число обраних критеріїв вичерпним, а охоплення видів тренінгів повним. Але навіть наведені можливості класифікацій ясно показують, наскільки різноманітними можуть бути види існуючих тренінгових груп.