Вікарне навчання (англ. vicarious learning) - введене американським психологом А. Бандурою поняття про те, що навчання може відбуватися на основі спостереження за поведінкою інших людей (тварин) і за наслідками їх поведінки, а не тільки на основі власної поведінки і особисто отриманого підкріплення. Іноді vicarious learning перекладається як «непряме навчання»; більш влучна, але семантично зауженна, назва - «навчання на чужих помилках». Вікарне навчання не слід повністю ототожнювати з наслідуванням.
Що впливає на вікарне навчання
Вікарне наукування відбувається в результаті моделюючих впливів трьох типів:
- Сімейний
Дитина - жертва жорстокого поводження батьків - агресивно поводиться з ровесниками, а ставши дорослим, б'є власних дітей. Така поведінка може бути засвоєна їм від власних батьків.
- Субкультурний
Субкультурне моделювання можна пояснити на наступному прикладі: дивлячись на агресивну поведінку однолітків, підліток починає поводитися точно так само.
- Символічне
Символічне моделювання в процесі перегляду телевізійних передач, читання газет і коміксів також служить важливим джерелом вивченої агресії.
Найважливішим є той факт, що така агресія зазвичай «працює», тобто дозволяє герою досягти своєї мети. Поведінка агресивної моделі (будь то батько, одноліток або телегерой) часто підкріплюється. Люди схильні переймати таку поведінку, за яку інший отримують винагороду.
Ймовірність навчання зростає, якщо:
- Демонстрована поведінка нескладно відтворити, вона ясно, вона повторюється, її демонструють різні люди.
- Той, хто демонструє поведінку, здається компетентним, статусним і одного зі спостерігачем віку, статі та раси. Ще краще, якщо є дружні стосунки з тим, хто демонструє поведінку, якщо той чітко підштовхує до відтворення (дозволяє, кличе або вимагає), а особливо якщо повторення поведінки винагороджується.