Почуття (внутрішні почуття) нерідко плутають з думками, з інтелектуальною оцінкою, але в інтелектуальній оцінці є тільки голова, а почуття завжди передбачає тіло, живе відчуття.
Якщо ви сказали «Я задоволений», але це йшло з голови, це була тільки інтелектуальна оцінка, а не почуття. А задоволене, на всьому диханні випущене від усього пуза «» Ну ти паразит! «» - очевидне почуття, оскільки - від тіла.
Навіщо в цьому розбиратися? Якщо у вас виникло таке питання, значить, ви ще не були на сесіях гештальт-терапії, де вас спантеличать з перших хвилин саме цією відмінністю і вимагатимуть говорити про почуття, а не транслювати свої інтелектуальні оцінки. І запропонують вам свій спосіб визначення, запропонують таблицю справжніх почуттів. А коли ви з цим погодитеся, ви зрозумієте, що у вас величезна кількість проблем. Коли з цим цікавим явищем зіткнулися студенти Університету практичної психології, питання про розрізнення почуттів та інтелектуальних оцінок виникло як цілком практичне.
Почуття або оцінка - як визначити?
«Я з тобою щасливий!» - це думка чи почуття, переживання? Може бути і так, і так, все визначається тим, це від голови або від серця, тобто - від тіла. «Я зараз злий!» - чи обов'язково це почуття, чи завжди це переживання? Ні, іноді це тільки спокійна констатація від розуму.
Критерій "довільність - не довільність" "працює погано. Так, інтелектуальна оцінка зазвичай довільніше, вона легко йде від голови, але у багатьох людей з розвиненою емоційністю так само легко включаються і емоції, і почуття.
«» Розумом включаю будь-яку емоцію практично миттєво - яскраву, соковиту, живу. Знаєш як цікаво - поки в емоції, сама вірю. Раз, вимкнув - загальний фон «» спокійна присутність «». До речі, коли ми робили вправу по гештальту, я нічого не відчувала, була в спокійній присутності, а текст «» Я відчуваю «....» складала на ходу «». - Це цитата з відгуків студентів Університету практичної психології, які проходили семінар з гештальт-терапії.
Спроби скласти список справжніх почуттів, який відрізняв би почуття від «» не почуттів «», від думок - неспроможні. Будь-яке слово, яке означає почуття, має свій аналог, який не має емоційного забарвлення.
Наприклад, у подібних списках зазвичай згадуються «страх» «і» вина «», хоча ці слова зовсім не обов'язково позначають почуття.
Розуміння провини і почуття провини (переживання провини) - дві різні речі. Розуміння «» Я винен «», визнання себе винним зовсім не обов'язково пов'язане з переживанням почуття провини. "Я винен" "може бути і думкою, і почуттям.
«» Страшне «» і «» почуття страху «» - аналогічно. Є страх як об'єктивно страшна подія, і є страх як почуття страху - переживання в цій ситуації. Страшна подія і почуття страху відрізняються так само, як приваблива дівчина і почуття захоплення, яке вона може викликати. І так далі - практично будь-яке «» почуття «» (тривога, інтерес, здивування) має свій мовний аналог, де описується об'єктивна подія або інтелектуальна оцінка поза чуттєвим супроводом.
«» Вкладати сюди акції - небезпечно «» - для бізнесмена це оцінка ризиків, а не розповідь про його почуття. «» Уряд РФ висловлює здивування реакцією держдепартаменту США «...» - це про подив, але не про почуття. Тривога, оголошена на кордоні, означає стрімкі дії, а не бурхливі почуття. Інтерес молодого чоловіка до дівчат або до науки говорить про спрямованість його уваги і діяльності, а не про його почуття.
Ніяке слово, поки до нього не приєднано слово «» почуття «», однозначним чином на почуття не вказує. При цьому люди нерідко говорять про найглибші і найщиріші почуття, зовсім не вживаючи слова «» почуття «»... Слова як критерії розрізнення почуттів і думок, інтелектуальної оцінки - не працюють, і складання «» списків почуттів «», за межами яких все інше є «» інтелектуальними оцінками «» - професійна помилка.
Тим не менш, працюючі критерії, що розрізняють «» почуття «» думки, інтелектуальні оцінки «» - є. В першу чергу це спрямованість проміння уваги і стан тіла. І не окремо, а в сукупності: спонтанна кінестетика як стан тіла і зверненість уваги залучити як спрямованість уваги. Пояснимо це докладніше.
Якщо ви щось говорите, а ваша увага в цей час в районі вашого лоба, ви говорите від голови, це інтелектуальна оцінка. Якщо ж під час висловлення промінь вашої уваги (хоча б один з променів уваги) звернений в себе, в область грудей або живота, якщо під час говоріння ви відчуваєте джерело в своєму тілі (а не голові) - це швидше почуття.
«Мені це не потрібно!» - Скажіть це від голови, і зрозумієте, що це думка. А тепер зануріться в своє тіло і скажіть «» Мені це не потрібно! «» зсередини, з живота або сонячного сплетіння, і ви відчуєте, що це вже зовсім інше. Це вже почуття.
«» Ми - чужі «» - може бути абсолютно спокійною констатацією від голови. «» Ми - чужі «...» - може впасти вам в душу і ви відчуєте це всім своїм диханням і відчуєте всім тілом.
Однак, намагаючись говорити від тіла, ви раптом можете відчути, що тіло не відгукується. Завжди дивіться на стан свого тіла, для уважної людини воно розповість дуже багато. Почуття починається зі спонтанної кінестетики - неспокійного, живого, тремтячого тіла, і якщо тіло спокійно мовчить - почуття немає. Оцінка при мовчачому тілі - цілком можлива, але про почуття тут говорити не цілком точно. Перед-почуття можливо, спогад про почуття - буває, але живе почуття «» тут-і-зараз «» без живого тіла не буває.
А як зрозуміти з приводу іншої людини: у нього почуття чи оцінка? Той, хто вміє вчуватися, це відчує, інші можуть калібрувати стан тіла. Якщо при вигляді вас у людини нічого не змінилося в особі та очах, не колихнулося його дихання, то його слова захоплення - тільки автоматизм або оцінка з голови. Якщо ж при вашій появі в його очах миготів світлий спалах, обличчя осяялося, тіло саме піднялося у ваш бік, а руки розкрилися для обіймів - ця людина вас чекала. Це - почуття.