Зовнішня валідність (англ. external validity) - вид валідності, що визначає те, наскільки результати конкретного дослідження можна поширити на весь клас подібних ситуацій/явищ/об'єктів. Дане поняття можна розглядати як міждисциплінарне: воно широко застосовується в експериментальній психології, а також в інших сферах науки.
Загальна інформація
Зовнішня валідність визначає те, якою мірою результати, отримані в експерименті, можуть відповідати тому типу життєвої ситуації, яка була досліджена, і те, наскільки можливо узагальнити ці результати на всі подібні життєві ситуації. Наприклад, критику психологів-експериментаторів у тому, що про студентів-другокурсників і білих щурів вони знають дуже багато, а про все інше - дуже мало, можна розглядати як критику зовнішньої валідності.
Як і щодо будь-якої іншої валідності, про зовнішню валідність у дослідженні, ймовірно, неможливо сказати, що вона абсолютно дотримана, можна вказати тільки на її порушення. Абсолютним дотримання зовнішньої валідності вважалося б тоді, коли результати дослідження можна узагальнити на будь-які популяції за будь-яких умов і в будь-який час, тому вчені говорять не про дотримання або недотримання зовнішньої валідності, а про ступінь її дотримання.
Критерії зовнішньої валідності
Щоб дослідження володіло найвищим ступенем валідності, повинна існувати можливість генералізації його результатів на
- інші популяції,
- інші умови,
- інший час.
Приклад порушення зовнішньої валідності
Дослідження Лоренса Колберга, присвячене вивченню морального розвитку дітей, було піддано критиці за низький ступінь зовнішньої валідності. У 1963 році Колберг запропонував хлопчикам-підліткам дозволити різні коротко сформульовані дилеми. На підставі отриманих відповідей він розробив теорію про шість стадій морального розвитку.
Критика зовнішньої валідності цього дослідження зокрема полягала в тому, що науковець не враховував статевих відмінностей в особливостях мислення способах прийняття моральних рішень і, отже, неправомірно генералізував свою модель на представників обох статей.
Колберг також виходив з передумови про те, що існують якісь «універсальні принципи справедливості і дотримання прав особистості», однак він не врахував міжкультурних відмінностей, отже, висновки, які він зробив, не можуть сприйматися як універсальні.
Дотримання зовнішньої валідності
Щоб збільшити ступінь зовнішньої валідності, в дослідженнях можуть не обмежуватися лише експериментальним методом, але також використовувати й інші - наприклад, спостереження, міжкультурні дослідження тощо.
При сучасному науковому підході в психології дотримання зовнішньої валідності в дослідженнях відіграє провідну роль, оскільки найбільш цінним вважається створення загальних теорій, моделей і алгоритмів, застосовних до психіки в цілому, незалежно від контексту, - тобто моделей, що володіють вкрай широкими передбачливими можливостями; тому дослідження, результати, яких можна застосувати тільки до якоїсь певної обмеженої ситуації, володіють низхідною цінністю.