У цьому місяці виповнюється 50 років процесору Intel 4004 - першому комерційно доступному мікропроцесору, побудованому на одному кристалі.
Спочатку розроблений для японського настільного калькулятора, цей пристрої допоміг спровокувати справжню революцію в області персональних комп'ютерів
У листопаді 1971 року в Electronic News з'явилася реклама з гаслом «Оголошуючи нову еру в інтегрованій електроніці». Ця подія ознаменувала дебют на ринку універсального програмованого процесора Intel 4004.
Спочатку, в 1969 році, він був задуманий як спосіб виконання контракту з Intel на виробництво 12 нестандартних мікросхем для інженерного прототипу калькулятора Busicom 141-PF корпорації Nippon Calculating Machine Corporation. Протягом наступних двох років команда Intel під керівництвом Марсіана «Теда» Хоффа, Стена Мазора і Федеріко Фаггіна скоротила цю кількість до чотирьох чіпів, одним з яких був 4004. Результат був настільки вражаючим, що Intel отримала права на його виробництво і комерційну реалізацію.
Серед усіх аналогів 4004 відрізнявся тим, що це був перший зразок, в якому весь центральний процесор (ЦП) поміщався на одному чіпі. Раніше процесори складалися з декількох інтегральних схем або десятків або сотень окремих транзисторів. Замість цього 4004 містив 2300 транзисторів на мікросхемі розміром з ніготь, зібраних за новою схемою з випадковою логікою.
У 4004 було всього 16 контактів, тому його оснастили тільки 4-бітною шиною, а максимальна тактова частота становила 740 кГц, що дозволяло обробляти 92 600 запитів на секунду. Проте, в даному випадку один чіп був таким же потужним, як і перші комп'ютери, побудовані в 1946 році, які займали великі кімнати.
4004 породив покоління швидких інновацій, які призвели не тільки до комп'ютерів на чіпі, а й до чіпів у смартфонах, які вже давно обігнали найпотужніші суперкомп'ютери 1970-х і 1980-х років. Для порівняння: якщо у 4004 було 2300 транзисторів, то у сучасного чіпа може бути більше 50 мільярдів!