Пожежі, що охопили джунглі Амазонки, привернули увагу всього світу. Влада Бразилії заперечує катастрофічні масштаби проблеми, хоча кілька днів тому президент країни Жаір Болсонару підписав двомісячну заборону на застосування вогню для розчищення територій від лісу: як і всюди у світі, головною причиною таких пожеж є діяльність людини.
В Амазонії пал використовується для розширення площ на користь прибуткового сільського господарства - насамперед, для випасу худоби. На початку 2019 року адміністрація Болсонару скасувала низку обмежень на таку діяльність, і відтоді в країні зафіксовано понад 77 тисяч таких підпалів. Порівняно з попереднім роком швидкість зведення лісів зросла відразу на 40 відсотків, втрачено вже понад 4,5 мільйона акрів.
Знешкодження - проблема по-справжньому глобальна, але загибель амазонських джунглів особливо трагічна. Її багатющу екосистему населяють більш ніж три мільйони видів тварин і рослин. Апокаліптичні картини мертвих джунглів стрясають світові ЗМІ: «Легкі планети гинуть», - лякають заголовки. Не намагаючись применшити значення цієї трагедії, зауважимо, що це невірно. Якщо вже дійсно порівнювати планету з людським організмом, то Амазонка буде грати в ньому зовсім іншу роль.
Дихання Землі
Ліси Амазонки виділяють 6-7 відсотків усього кисню, виробленого фотосинтезуючими організмами Землі. Однак на тлі 20,9 відсотка вільного кисню, які наповнюють атмосферу планети, це крапля в морі. Все це колосальна кількість - близько 1200 трильйонів тонн - створено зовсім не джунглями, що ростуть в Південній Америці або де-небудь ще. Це - заслуга стародавніх істот, що давно покояться в надрах Землі.
Геолог з Вісконсинського університету в Мадісоні Йон Хассон (Jon Husson) вказує, що навіть якщо якийсь божевільний і злий геній спалить разом всю живу біомасу планети, включаючи всі рослини лісів, всіх комах, планктон і мікроорганізми, - то вміст кисню в атмосфері впаде лише до 20,4 відсотка. Пояснюється це самою логікою «газового бюджету» сучасної Землі.
Вільний кисень виробляється живими організмами: вони пов'язують воду і вуглекислий газ, утворюючи органічні молекули і виділяючи його в якості побічного продукту фотосинтетичних реакцій. При цьому практично весь утворився кисень поглинається і використовується в процесі дихання. Це, по суті, зворотна фотосинтезу реакція, в ході якої кисень окисляє органічні молекули з виділенням енергії, а вуглекислий газ і вода повертаються в природу.
Звідки ж взялися трильйони тонн, що заповнюють атмосферу? Відповідь, на думку Хассона, лежить у нас під ногами. Невелика частка органічної матерії, виробленої за мільярди років життя на Землі, в силу тих чи інших подій виявилася виведена з біологічного обороту. Занурившись у надра планети, ця біомаса стала вугіллям, нафтою, газом. Кисень, який колись виділили організми при виробництві викопного палива, опинився «ні при справах» і не був витрачений на новий цикл дихання-окислення.
Так зберігалася крихітна (за оцінками Хассона, не більше частки відсотка) частка кисню, зате накопичувалася вона мільйонами років. Значна частина вільного газу пішла на окислення мінералів, розчинилася в океанській воді тощо. Лише поступово стала наповнюватися і атмосфера, перетворившись на комфортну для нас.
Недарма сучасні обсяги споживання викопного палива знижують вміст кисню в повітрі: він йде на окислення давньої органічної матерії. Показано, що за останні 100 років цей процес вивів з атмосфери десятки мільярдів тонн кисню. На цьому тлі внесок лісів Амазонії ніяк не можна порівняти з тією роллю, яку грають легені.
Якщо не легкі, то що?
У 2014 р. в журналі Nature Climate Change вийшла стаття кліматологів з Віргінського університету Дебори Лоуренс (Deborah Lawrence) і Карен Вандекар (Karen Vandecar). Автори розглянули можливі глобальні наслідки втрати вологих тропічних лісів планети. Розташовані в районі екватора, ці джунглі відіграють величезну роль у роботі клімату всієї Землі.
На таких масштабах їх ключова функція полягає в підйомі величезних обсягів води в атмосферу з річок і з ґрунту. Звідси тепле, вологе повітря рухається в більш помірні широти, забезпечуючи родючість їхніх земель. За словами Лоренс і Вандекар, тропічні ліси коректніше називати не легкими, а «потовими залозами» планети, які забезпечують виділення вологи і охолодження всьому її «організму».
Провівши моделювання, вчені показали, що повне зникнення лісів Амазонії викличе різке скорочення опадів по всій території Мексики і на значній частині Північної Америки, насамперед - в багатих сільськогосподарських регіонах. Від додаткового потепління і відсутності дощів серйозно постраждає і Західна Європа.