Епідемія ВІЛ як і раніше є невиліковною чумою XXI століття, а в ряді країн кількість інфікованих зростає страхітливими темпами. Розробка медикаментів для стримування вірусу йде постійно, проте повністю знищити в тілі дорослу людину його вдалося лише двічі. Про останній випадок вчені повідомили у вівторок, 5 березня 2019 року.
Група вчених-медиків з Університетського коледжу Лондона на Конференції з ретровірусних та опортуністичних інфекцій в Сіетлі (США) анонсували свою наукову роботу про успішне виліковування анонімного пацієнта від СНІДу. Стаття буде опублікована в журналі Nature у вівторок ввечері.
Чоловік, якого називають «лондонський пацієнт», за аналогією з «берлінським» - першим відомим випадком лікування ВІЛ, був носієм вірусу з 2003 року. Через 11 років у нього розвинувся СНІД і на його тлі лімфома Ходжкіна (рак лімфатичних вузлів). Для лікування пухлини в травні 2016 року лікарі вирішили зробити спробу пересадити цій людині гемопоетичні стовбурові клітини від донора зі стійкістю до одного зі штамів ВІЛ.
Пацієнт дивно легко переніс трансплантацію, а через 16 місяців перестав приймати антиретровірусну терапію. РНК вірусу в його організмі не виявляється ось уже півтора року. В офіційних повідомленнях лікарі обережно називають стан «лондонського пацієнта» тривалою ремісією, проте в неформальних розмовах частіше звучить слово «виліковування».
Вірус імунодефіциту людини проникає в клітини крові, зв'язуючись з рецепторами CXCR4 або CCR5. Приблизно 10 відсотків корінного населення Європи має мутацію, що змінює рецептори CCR5, тобто володіє імунітетом до того типу ВІЛ, який використовує цей шлях.
Тімоті Рей Браун - перша людина, що вилікувалася від СНІД і ВІЛ, проте ледь не померла в процесі
Перший вилікуваний від СНІДу пацієнт - Тімоті Рей Браун, 2007 року точно також отримав як лікування від ракової пухлини кістковий мозок ВІЛ-резистентного донора. Незважаючи на те, що він ледь не помер в результаті посттрансплантаційної терапії, він вийшов в ремісію і РНК вірусу в його крові не виявляється вже більше 10 років.
Лікування СНІД трансплантацією кісткового мозку від таких донорів, на жаль, не може бути масовою і загальноприйнятою процедурою. По-перше, це дуже ризикована для життя пацієнта процедура і може застосовуватися тільки в разі необхідності при важких супутніх захворюваннях. По-друге, вона допоможе далеко не всім пацієнтам, так як близько половини заражених ВІЛ несуть в собі штам, метою якого є CXCR4-корецептори.
Ця наукова робота є важливою віхою в боротьбі людства з ВІЛ і СНІД. Наразі європейські вчені спостерігають ще 32 пацієнти, які отримали кістковий мозок від ВІЛ-резистентних донорів під час лікування захворювань крові та лімфатичної системи, асоційованих зі СНІД.