Здатність вуглецевих нанотрубок витримувати неодноразові навантаження і при цьому зберігати свою структуру і цілісність аналогічна поведінці м'яких тканин - скелетних м'язів і стінки шлунка.
Перше дослідження втомлених змін матеріалу на основі вуглецевих нанотрубок проведено групою вчених на чолі з Віктором Пашпараджем (Victor Pushparaj). На їхню думку, здатність нанотрубок зберігати свої властивості після багаторазових навантажень у поєднанні з хорошою електропровідністю робить їх матеріалом, чудово підходящим для створення штучних м'язів або інших «цікавих» електромеханічних систем.
Під час експерименту було створено двоміліметровий квадратний масив вертикально орієнтованих багатостінних вуглецевих нанотрубок діаметром близько 50 нм. Зразок закріпили між сталевими пластинами і стискали на 15% від вихідної висоти з частотою 0,75 Гц. Навіть після 500 тис. стиснень масив нанотрубок зберіг свою початкову форму, механічні і провідні властивості. Незважаючи на те, що окрема нанотрубка є упругою, масив нанотрубок виявляв в'язкоупругу властивості.
Дослідники планують скомбінувати масив вуглецевих нанотрубок з різними полімерами для створення матеріалу, який за своїми якостями буде відповідати м'яким тканинам людини.
Читайте також про створення штучної крові: «Гемоглобін на новий лад», і про штучну цивілізацію роботів: "Я - робот. - І я теж ".
«Нанометр»