Під батьківством мають на увазі почуття, яке дається чоловікові вже при його народженні, проте розвивається воно тільки під час планування вагітності або після появи малюка на світ, а часом навіть у зрілому віці. Дане почуття змушує представників чоловічої статі ставитися до своєї дитини або відразу ж до кількох дітей з особливою відповідальністю, яка передбачає співпереживання. Сучасні фахівці виділяють два підходи до ролі батька - це традиційний підхід, а також «нове батьківство». Під першим терміном ховається роль батька, яка ґрунтується тільки на біологічному рівні, тобто батько особливо пильної уваги своєму чаду не приділяє. У його обов'язки входить не стільки догляд за немовлям, скільки його забезпечення у фінансовому плані. Виходить, що традиційний підхід ґрунтується на тому, що чоловік зобов'язаний створити осередок суспільства, відтворити дітей і забезпечувати їх усім необхідним. Саме батько повинен також вибрати шлюбну стратегію, вирішити всі наявні питання щодо спадкування, а також визначити своє місце в сім'ї, яке найчастіше стає чільним. Такі чоловіки практично завжди наслідують приклад своїх батьків, тобто вони діють за чітко спланованим планом, який створювався в їхніх головах ще з дитинства. «Нове батьківство» почало розвиватися тільки в середині двадцятого століття і все тому, що саме в цей період положення представниць слабкої статі в суспільстві зазнало цілої низки змін. Саме з середини двадцятого століття найбільша кількість жінок дійшла висновку, що жити в замкнутому просторі їм вже набридло. В результаті, все частіше і частіше на чолі того чи іншого виробництва можна було побачити якраз таки даму. Оскільки жінки почали самостійно заробляти гроші, це значно підвищило їхній статус у сім'ї. Ситуація призвела до того, що все більша кількість чоловіків почала усвідомлювати, що вони також як і жінки несуть відповідальність за своїх дітей. Виходить, що «нове батьківство» не поділяє материнство від батьківства, а навпаки возз'єднує ці дві області, причому зв'язок цей досить тісний. Саме такий підхід дав можливість всім батькам заново переглянути свої позиції в сім'ї. Тепер їх вже не лякає той факт, що вони також як і матері повинні доглядати за малюком, годувати його, одягати, купати, прати і гладити його речі. Все це в порядку речей, оскільки роль батька насправді нічим не відрізняється від ролі матері. Більш того, такий підхід дав можливість чоловікам вивчити своїх дітей і в емоційному відношенні, тобто нерідко діти, щоб обговорити той чи інший емоційний стан, звертаються за допомогою не тільки до матір, але ще й до тата. Вихованням дітей також можуть і повинні займатися батьки. Насправді поняття «стати батьком» і «бути батьком» є зовсім різними. Стати батьком може кожен, а от бути ним у повному сенсі цього слова вдається далеко не всім. Багатьом чоловікам здається, що їх жодним чином не торкнеться робота з догляду за дітьми. Такі думки потрібно відсіювати, якщо Ви дійсно хочете «бути батьком». В іншому випадку, про Вас будуть говорити як про стороннього спостерігача, для якого дитина є ще одним пунктом в особистій біографії. І, запам'ятайте, від Ваших сьогоднішніх дій багато в чому залежать дії Ваших дітей у майбутньому, оскільки саме батьки є для них прикладом наслідування.
COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND