Говорячи про захворювання під назвою оофорит, в найперше хочеться відзначити той факт, що в більшості випадків ця патологія є не первинною, а вторинною. Пояснюється це тим, що запальний процес при даній недузі практично завжди переходить з сусідніх органів. Найчастішою причиною його розвитку досі прийнято вважати запалення маточних труб. У разі розвитку запального процесу в трубах, а також яєчниках мова йде безпосередньо про сальпінгоофорит. У медицині цей стан найчастіше іменують аднекситом. Якщо інфікуванню піддається яєчник, тоді на обличчя абсцес яєчника. У разі суміжного розташування абсцесу яєчника і піосальпінкса мова йде вже про тубооваріальний абсцесі. Які ж методи терапії оофориту? У разі якщо у жінки відзначається гостра стадія даної патології, тоді курс лікування передбачає як суворий постільний режим, так і використання болезаспокійливих і снодійних засобів, антибіотичних препаратів, десенсибілізуючих і сульфаніламідних медикаментів. Крім цього в таких випадках рекомендують використовувати холод на низ живота і різні вітамінні комплекси. Дуже часто призначають таким хворим і опромінення ультрафіолетовими променями один раз на три дні. Курс терапії становить три - чотири процедури. При підострих формах даного захворювання рекомендується лікування електричним полем УВЧ. Крім цього хворим призначають ще й лікарський електрофорез за допомогою цинку, кальцію, магнію тощо. Якщо у хворої є гнійна пухлина або ексудат у порожнині малого тазу або маточних труб, тоді їй найчастіше роблять пункцію, за допомогою якої вдається витягти наявний гній. Таку пункцію проводять три - чотири рази. Крім цього дуже важливо в таких випадках ввести прямо в осередок запалення ще й певний антибіотик, а також альфа-хімотрипсин. Щоб зміцнити захисні сили організму при даній патології дуже часто прописують ще й аутогемотерапію, яку рекомендується проводити через день. Не обійтися в даному випадку і без допомоги полівітамінних препаратів, ФІБС, а також ін'єкцій алое. Якщо є необхідність, тоді проводять ще й дезінтоксикаційну терапію. Вона ґрунтується на використанні п'ятивідсоткового розчину глюкози, а також фізіотонічного розчину натрію хлориду. Цілком можливо в даному випадку і переливання крові. У боротьбі з хронічною формою оофориту ніяк не обійтися, насамперед, без допомоги фізіотерапевтичних процедур. Крім цього жінці може бути призначена також ДЦВ - або СЦВ - терапія або терапія змінним магнітним полем низької частоти. У цих же випадках досить часто призначають УФ-еритемотерапію. Електрофорез амідопірину і саліцилової кислоти - ще один метод терапії, який також нерідко використовується в боротьбі з оофоритом. У разі якщо у хворої вже є спакучі зміни в області малого тазу, тоді їй прописують ультразвук в імпульсному режимі випромінювання. Підтримувальна терапія в таких випадках передбачає лікування на грязьових і бальнеологічних курортах. Часом не обійтися без допомоги і спеціальних гормональних засобів. Загалом, курс терапії оофориту підбирається для кожної пацієнтки індивідуально, так що без допомоги фахівця в даному випадку не обійтися.
COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND