Омепразол впливає на роботу органів шлунково-кишкового тракту: можлива поява діареї або запорів, болі в шлунку, позиви до блювоти, здуття живота, іноді може збільшитися кількість печінкових ферментів. Може змінитися робота смакових рецепторів. Рідко зустрічається порушення слиновиділення і розвиток різних захворювань слизової оболонки порожнини рота. Якщо перед лікуванням цим препаратом у пацієнта були хвороби печінки, то може погіршитися робота печінки. Може порушитися склад крові, змінитися кількість лейкоцитів, тромбоцитів. При наявності супутніх хвороб центральної нервової системи, може з'явитися мігренеподібний біль, порушення координації, пригнічений стан, гіперактивність. Якщо до лікування омепразолом у пацієнта спостерігалося серйозне порушення роботи печінки, то може розвинутися енцефалопатія. Можуть з'явитися порушення роботи суглобів і мускулатури: міастенія, артралгія, міалгія. Вживання омепразолу може викликати крапивницю, рідко фотосенсибілізацію, алопецію. У деяких пацієнтів на тлі прийому даного препарат може розвинутися бронхоспазм, порушення роботи нирок, анафілактичний шок. У рідкісних випадках у пацієнта може спостерігатися погіршення роботи органів зору, гінекомастія, загальне погіршення стану, може активізуватися робота потових залоз, з'явитися скупчення рідини в м'яких тканинах, з'явитися гландулярні кісти в шлунку при довгому прийомі омепразолу, проте кісти не є злоякісними. При вживанні занадто великої дози препарату у пацієнта може розвинутися млявість, помутніння розуму, погіршення роботи очей, сухість слизових оболонок, мігренеподібні болі, тяга до блювоти, порушення серцевого ритму.
COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND