Особливості прийому фуразолідону як нітрофурану

Нітрофурани - група антибактеріальних препаратів, призначених для лікування гострих легких форм кишкових інфекцій, інфекцій сечовевидних шляхів, трихомоніазу і лямбліозу. До цих препаратів у бактерій рідко виникає стійкість. Фуразолідон та інші препарати групи нітрофуранів ефективні в боротьбі з більшістю грамопотитних і граммоотрицьових бактерій і деякими грибами, наприклад, кандидами. Даний препарат також ефективний у лікуванні найпростіших мікроорганізмів - лямблії і трихомонади. Побічні явища при прийомі фуразолідону та інших препаратів групи нітрофуранів можуть бути наступні. З боку шлунково-кишкового тракту - нудота, пронос, блювота. З боку печінки може спостерігатися гепатит і холестаз. З боку кожного покриву - крапивниця, болі в м'язах. З боку легенів може виникнути помилкова пневмонія з кашлем і болями в області грудної клітини. На прийом препарату також можуть реагувати нервова система і система кровоутворення, тому можуть спостерігатися запаморочення, головний біль, слабкість, анемія, сонливість, лейкопіння. Протипоказані нітрофурани новонародженим і вагітним жінкам у третьому триместрі вагітності. При важких захворюваннях печінки не призначають фуразолідон, а при нирковій недостатності не застосовують нітрофурантоїн і фуразидин. Прийом нітрофуранів протипоказаний всім хворим з алергічною реакцією на компоненти препарату. У яких випадках застосовуються нітрофурани: цистит, хронічні інфекції сечовоподібних шляхів, попередження інфекційних захворювань при операціях на сечостатевій системі, ентероколіт, гострий інфекційний пронос, лямбліоз (фуразолідон), трихомоніаз (фурозолідон), а також для промивання ран, опіків, порожнин рота і вологолища.


COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND