Посттравматичною енцефалопатією іменують патологічний стан, що є наслідком важкої або середньотяжкої травми головного мозку. У всіх випадках цей вид заблювання супроводжується як поведінковими, так і нейропсихологічними розладами. Виявити таке захворювання вдається, як правило, за допомогою комп'ютерної або магнітно-резонансної томографії головного мозку. При обстеженні відзначаються як осередкові, так і дифузні пошкодження речовини головного мозку. Що стосується вираженості самих симптомів, то вона безпосередньо залежить від двох факторів - це місце розташування ушкодження і тяжкість самої травми. У разі посттравматичної енцефалопатії найчастіше відбувається порушення, як мислення, так і уваги, пам'яті та контролю над особистою поведінкою. Слід відзначити ще й те, що всі ці неприємні симптоми дають про себе знати не стільки відразу ж після отримання травми, скільки через певний проміжок часу після лікування. Всі ці відхилення хворі помічають не відразу. Як правило, вони стають помітними тільки тоді, коли людина помічає, що у неї не вистачає ні сил, ні кмітливості вирішити будь-які життєво важливі проблеми. Поряд з даними порушеннями у хворих відзначається також надмірна агресивність, епілептичні припадки, безсоння, порушення в сексуальному плані, неврологічні порушення. Якщо говорити про лікування посттравматичної енцефалопатії, то воно включає в себе застосування психофармакологічних засобів, дотримання здорового способу життя, нейропсихологічний тренінг, психотерапію, а також фізіотерапевтичні процедури.
COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND