Синдром Кушинга і синдром Шегрена

Основним проявом синдрому Кушинга прийнято вважати постійне збільшення кількості кортизолу в крові. Виникає дане явище в результаті надмірного вироблення кортизолу наднирковими. Однією з причин розвитку даного стану є аденома гіпофіза. Надмірний рівень даного гормону в людському організмі стає причиною не тільки затримки рідини, але ще й розвитку таких станів як гіперглікемія і гіпертензія. Цей патологічний стан супроводжується досить неприємними симптомами, які мають негативний вплив не тільки на зовнішній вигляд людини, але ще й на її внутрішні органи, а, отже, і на весь спосіб життя в цілому. До найчастіших ознак синдрому Кушинга можна зарахувати гіперемію щік, луноподібне обличчя, стрії на животі багрового кольору, «бичачий горб», вугревий висип на тулубі та обличчі. Всі ці ознаки є результатом як слабкості кожного покриву, так і скупчення надмірно кількості рідини в організмі, виснаження колагену, а також ламкості капілярів. Терапія синдрому Кушинга передбачає видалення пухлини, а також використання спеціальних медикаментів для корекції кількості кортизолу в крові хворого. Що стосується синдрому Шегрена, то в даному випадку в найперше варто зазначити, що даний патологічний стан дуже часто іменують також запальною екзокринопатією. Синдром Шегрена являє собою хронічну аутоімунну патологію, що супроводжується прогресуючою лімфоцитарною інфільтрацією екзокринних залоз, які плюс до всього втрачають ще й свою нормальну працездатність. Ця патологія здебільшого вражає людей віком від тридцяти п'яти до п'ятдесяти років, причому відзначається вона переважно у представниць слабкої статі. Поразці в даному випадку в саму першу чергу піддаються сльозні, а також слинні залози, тобто про себе дає знати так званий «сухий синдром». Як Ви розумієте, сухість відзначається якраз таки в області ротової порожнини і очей. Стан сухості очей у медицині називають ксерофтальмією, а ось порожнини рота - ксеростомією. У разі якщо «сухий синдром» виникає на тлі ревматоїдного артриту, інфільтрації екзокринних залоз респіраторних шляхів або шлунково-кишкового тракту, тоді мова йде про вторинний синдром Шегрена. Слід зазначити, що даній патології притаманний досить повільний процес розвитку. У хворого поступово збільшуються розміри великих слинних залоз. Особливо сильно страждають в даному випадку залози знаходяться біля вух. Незважаючи на те, що залози ущільнюються, ніяких больових відчуттів пацієнт при цьому не відчуває. Перші скарги можна почути від хворих тільки тоді, коли ця патологія починає вражати жовчний міхур і підшлункову залозу. Виявити дане захворювання вдається за допомогою гістологічного дослідження. Терапія синдрому Шегрена передбачає використання сльозної рідини, а також штучної слини. Дані кошти допомагають значно зменшити сухість як ротової порожнини, так і очей. Найчастішими ускладненнями цього синдрому є карієс і лімфоми. Існують і деякі інші спеціальні фармацевтичні засоби, без допомоги яких у боротьбі з цією недугою дійсно не обійтися.


COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND