Дозування цефтріаксона призначають індивідуально. Призначають внутрішньомишкове або внутрішньовенне введення за 1 - 2 г кожної доби або за 0.5 - 1 г кожні 12 годин. Залежно від причини виникнення хвороби можна вводити внутрішньомишково в дозуванні 250 мг одноразово. Максимальна денна доза для дітей до 2 місяців приблизно 20-50 мг на кілограм маси тіла; дітям до 12 років - 20-100 мг на кілограм ваги один раз на стуки. Тривалість лікування встановлюється лікарем індивідуально. Пацієнтам з вираженою нирковою недостатністю потрібна корекція режиму дозування з урахуванням показників КК. Граничні дози: для дорослих денна доза - 4 г, для дітей - 2 г на добу. У зв'язку із застосуванням препарату можуть спостерігатися такі побічні ефекти: Розлади травлення у вигляді нудоти, блювоти, поносу, транзиторного збільшення активності печінкових трансаміназ, гепатиту, псевдомбранозного коліту. Можлива поява алергічних реакцій у вигляді висипу на шкірі, свербіння, еозинофілії; в рідкісних випадках у вигляді набряку Квінке. Розлади кровоносної системи при тривалому лікуванні у великих дозуваннях проявляються у вигляді зміни картини периферичної крові, лейкопенії, тромбоцитопенії, гемолітичної анемії, порушення згортаності крові (гіпопротромбінемія) Порушення сечовиводних шляхів: інтерстиційний нефрит. Можливий розвиток кандидоза, обумовлений хіміотерапевтичним ефектом. При внутрішньовенному введенні можливий флебіт, при внутрішньомишковому введенні можуть спостерігатися болючі відчуття в області ін'єкції.
COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND