Тривале використання нафтизину викликає звикання і залежність. Виявляється ця залежність у тому, що порушуються природні механізми звуження і розширення судин. У міру використання судинних крапель судини починають реагувати не на природні «команди» організму, а тільки на дію крапель. Можна порівняти дію нафтизину на судини і дію наркотику на організм. Позбутися такої залежності цілком реально. Слід запастися терпінням і повністю відмовитися від нафтизину. Навіть єдиний раз використання крапель надовго відсуне справжнє одужання. У деяких випадках відмова від крапель призводить до повного відновлення функцій слизової оболонки. Крім цього, відновлюється і здатність до звуження-розширення кровоносних судин. Судини перестануть розширюватися, а значить, не буде закладено ніс. Дуже тривале використання нафтизину призводить і до атрофії слизової оболонки носа. Такого пацієнта переслідує відчуття сухості, поява «корок» у носі, погіршується здатність розпізнавати запахи. Якщо використання крапель було настільки тривалим, що пішли незворотні процеси в придаткових пазухах носа, вже неможливо вилікуватися повністю. Запальні процеси будуть проявляти себе знову і знову. Однак існують заходи щодо полегшення стану подібних пацієнтів. Іноді ж таке порушення і зовсім не приносить ніяких незручностей пацієнту. Для запобігання згубного впливу нафтизину на слизову оболонку носа слід вдатися до народних методів лікування нежитю: перцевий пластир на переносицю, обробка порожнини носа свіжоприготовленим і розлученим водою часниковим або цибулевим соком, інгаляції над картопляним лушпинням, над сирою цибулиною.
COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND