Шведські дослідники не змогли визначити точне значення числа Данбара, а лише отримали великий розкид значень від 3,8 до 520 в рамках 95-відсоткового довірчого інтервалу, коли спробували повторити результати вченого з використанням сучасних методів філогенетичного аналізу та оновлених даних про мозок приматів. Число Данбара - це гіпотетична межа кількості стабільних соціальних відносин, залежна від обсягу неокортексу. Згідно з розрахунками Данбара воно вважалося рівним 150. Стаття опублікована в журналі.
У групи примати збираються для захисту і видобутку їжі, а способом підтримувати необхідні соціальні зв'язки і засобом розрядити конфлікти всередині групи є грумінг - почесування, погладжування, поїдання вшей. Однак грумінг вимагає багато часу, до 20 відсотків від часу пильнування, тому грумінгувати нескінченну кількість друзів неможливо, інакше ніколи буде шукати їжу, і тварини можуть загинути. Відповідно, існує граничний розмір групи приматів, які можуть висловлювати підтримку одній мавпі - і в середньому це 80 особин. За припущенням антрополога й еволюційного психолога Робіна Данбара, число це залежить від відносного розміру неокортексу, оскільки зазвичай він відіграє важливу роль в управлінні соціальними відносинами.
Відносний обсяг неокортексу у людей вищий, ніж у інших приматів, і граничний розмір соціальних груп теж вищий. Данбар вирахував, що люди можуть підтримувати регулярне спілкування з групою чисельністю в середньому близько 150 осіб - це і є число Данбара. Отримано воно шляхом екстраполяції на людей лінії регресії, що відображає взаємозв'язки між відносним розміром неокортексу і розміром групи у приматів.
Тим не менш, у вчених залишаються сумніви в тому, що, з одного боку, кількість соціальних відносин людини настільки однозначно визначається відносним розміром неокортексу, а з іншого - може бути розрахована шляхом екстраполяції результатів спостережень за іншими приматами на людину.
Патрік Лінденфорс (Patrik Lindenfors) і його колеги зі Стокгольмського університету перерахували число Данбара за допомогою двох методів філогенетичного аналізу, байєсовського та узагальненого методу найменших квадратів, і на основі опублікованих у попередніх дослідженнях даних про відносні обсяги мозку і неокортексу приматів і розмірів їх соціальних груп. Але автори зазначають, що найкращою моделлю для перевірки гіпотези, враховуючи оригінальне формулювання Данбара (межа розміру групи, виведена з відносного розміру неокортексу) і поточний стан порівняльних філогенетичних досліджень, є байєсовський аналіз розміру групи з використанням обсягу неокортексу і з включенням обсягу решти частини мозку як коваріати.
Очікувані середні розміри груп при підрахунку узагальненим методом найменших квадратів склали від 16,4 до 42,0 людей, а при підрахунку байєсовським методом з урахуванням додаткової килимки - від 69,2 до 108,6. При цьому межі 95-відсоткового довірчого інтервалу коливаються в дуже широкому діапазоні від 2,1 до 336,3 і від 3,8 до 520,0, відповідно для кожного методу. Тобто за допомогою доступних сьогодні методів і даних неможливо визначити точне значення числа Данбара для людей.
Крім того, людський мозок функціонує інакше, ніж мозок інших приматів, про що свідчить існування кумулятивної культурної еволюції. Іншими словами, кількість соціальних контактів визначається не тільки особливостями і складністю будови і фізіології мозку людини, але і розвиненими в людському суспільстві культурними механізмами, практиками і соціальними структурами.
З цього автори роблять висновки, що розрахувати число Данбара неможливо, тому що екстраполювати результати, отримані в ході спостереження за іншими приматами, на людину не можна, а число Данбара - це концепція з обмеженим теоретичним обґрунтуванням, що не має емпіричного підтвердження.
Дійсно, в сучасному світі з соцмережами легко уявити людей, які отримують підтримку або осуд від куди більшого числа оточуючих, ніж від 150, і мають куди більш довгі списки друзів. Але і у цього є своя зворотна сторона. Наприклад, вчені з Монреальського університету встановили, що, якщо кількість друзів на Facebook перевищувала 300 підписників, то у підлітків протягом дня вироблялося набагато більше кортизолу - гормону стресу, ніж у їх менш популярних в соцмережах однолітків.