Глобальне потепління значно знизило швидкість відновлення лісів після пожеж на початку XXI століття порівняно з кінцем XX століття, зокрема, кількість ділянок, де ліс не зміг відновитися, зросла в півтора рази. До такого ефекту призвело збільшення температури і зниження вологості вже після закінчення пожежі, пишуть вчені-екологи в.
В результаті глобального потепління на Землі в останні роки зросла середня кількість пожеж. Зазвичай після пожежі настає період зниженої температури і підвищеної вологості, що дозволяє лісу досить швидко відновитися. Однак через глобальне потепління іноді навіть після пожежі температура не падає. При цьому яким саме чином екосистема лісу буде реагувати на пожежу, і наскільки швидко ліси будуть відновлюватися після нього в умовах підвищення температури, до теперішнього моменту зрозуміло не було. Оскільки найбільш чутливі до сухих умов дерева на ранніх стадіях росту (сіянці та молоді втечі), то вплив глобального потепління на ці процеси може виявитися значним.
Щоб оцінити цей ефект кількісно, американські кліматологи під керівництвом Камілли Стівенс-Руманн (Camille Stevens-Rumann) з Університету Айдахо порівняли швидкість відновлення лісів після пожеж наприкінці XX століття і початку XXI століття. Для цього вони вивчили відновлення лісу в півтори тисячі різних точок у Скелястих горах після 52 пожеж, що сталися там з 1988 по 2011 рік. Весь цей період вчені розділили на два інтервали: до 2000 року і після нього. Окремо екологи вивчали сухі хвойні ліси (які позбавляються від голок в сухі періоди) і вологі хвойні ліси.
Всього автори роботи досліджували близько 63 тисяч дерев. Вони оцінили кількість і щільність сіянців і молодих втечі на кожній з досліджених ділянок, порівняли з щільністю лісу до пожежі і розрахували чутливість до кліматичних змін, виходячи з часу, що минув з моменту пожежі. Отримані дані автори дослідження пов'язали з типом лісу, широтою, висотою над рівнем моря і нахилом поверхні, а також порівняли з кліматичними даними в період після пожежі - середньорічною температурою і вологістю.
Виявилося, що швидкість відновлення лісового покриву в XXI столітті (порівняно з тією, яка була в останні 15 років XX століття) значно знизилася. Так, якщо для лісів, що згоріли в кінці XX століття в 68 відсотках сухих лісів присутні сіянці всіх основних видів дерев (в першу чергу, це скручена широкохвійна сосна, ялина Енгельмана і Дугласова ялиця), то для лісів, що згоріли після 2000 року таких лісів тільки 53 відсотки. При цьому кількість ділянок, на яких ліси так і не почали відновлюватися після пожежі, зросла з 19 відсотків до 32.
Вчені пов'язують цей ефект з помітним зниженням вологості в період з 2000 по 2015 рік порівняно з попередніми 15 роками. Найбільше постраждали сухі ліси, які і так перебували в умовах, близьких до критичних, і багато з них після пожеж (близько третини) так і не відновилися. Можливою причиною збільшення кількості таких областей вчені називають підвищення температури і зниження вологості в цих областях відразу після пожеж (замість звичайних періодів нижчої температури і високої вологості).
Автори відзначають, що вплив глобального потепління виявився помітнішим, ніж вони очікували. Воно було яскраво виражене навіть для такого короткого часового інтервалу, який розглядався в рамках даного дослідження.
Для того, щоб оцінити можливі наслідки глобального потепління на Землі в найближчому майбутньому, вчені проводять комп'ютерні та лабораторні експерименти з моделювання ситуації локального і глобального підвищення температури. Так, за допомогою комп'ютерної моделі кліматологам вдалося показати, що пов'язане з глобальним потеплінням підвищення рівня вуглекислого газу в атмосфері може досить сильно змінити карту розподілу сили і напрямку вітру на планеті. А за допомогою модельного експерименту зоологи показали, що глобальне потепління може стати причиною зміни когнітивних здібностей австралійських бородатих агам.