Точність самодіагностики у американців збільшилася з 50 відсотків вірно припущених діагнозів без використання інтернету до 54 відсотків з інтернетом, і ця зміна виявилася значущою. Більш того, спостерігалися соціально-демографічні відмінності в діагностичній точності, найкраще із завданням справлялися жінки, дорослі старше 40 років, люди, які часто зверталися за медичною допомогою в минулому, належать до білого населення, а також люди, які не мають медичної страховки. При цьому звернення до інформації в інтернеті не було пов'язане з прийняттям рішення про те, наскільки терміново необхідно надати медичну допомогу, негайно, протягом дня, найближчі дні або досить обійтися домашнім доглядом, і ступенем стурбованості респондента, остання зростала в міру гостроти випадку. Стаття опублікована в журналі.
Щодня мільйони людей по цілому світі, перш ніж вирушити до лікаря, звертаються до пошукачів з метою самодіагностики і визначення своїх подальших дій. При цьому професіонали побоюються, що пошук в інтернеті може призвести до використання неякісної, недостовірної та потенційно шкідливої інформації, а також спровокувати розвиток тривожних станів та іпохондричних установок. На тлі цих побоювань, наприклад, в Бельгії були запущені рекламні кампанії Don't Google It, щоб переконати жителів не використовувати інтернет для вирішення проблем зі здоров'ям.
Незважаючи на повсюдне використання, користь і шкоду пошуку інформації про здоров'я в інтернеті недостатньо вивчені: попередні дослідження в основному обмежувалися спостереженням за поведінкою користувачів та їх стратегіями застосування медичної інформації з інтернету. Більш того, результати в цій області потребують постійного оновлення в силу вдосконалення пошукових систем та їх алгоритмів.
Девід Левін (David Levine) і Атів Мехротра (Ateev Mehrotra) з Гарвардської медичної школи провели дослідження за участю 5000 (2549 жінок, 2451 чоловіків) американців із середнім віком 45 років. Дослідники набирали учасників за допомогою сервісу Toluna, який спеціалізується на онлайн-опитуваннях для досліджень, маркетингу та бізнес-аналітики, і дозволяє набрати репрезентативну вибірку в масштабах США.
Кожен учасник розглянув один з 48 простих описів основної скарги та суттєвих деталей стану. Кожен опис складався менш, ніж з 50 слів, і був доступний для прочитання школяреві середніх класів. І далі учасники розповіли про свій передбачуваний діагноз і впевненість у ньому, ступінь терміновості звернення до лікаря (негайний виклик швидкої допомоги, відвідування лікаря в той же день, відвідування фахівця в найближчі дні або досить домашнього догляду) і міру занепокоєння з приводу випадку. А потім вони використовували інтернет для пошуку інформації про випадок і повторно відповіли по всіх пунктах. У середньому кожен учасник витратив на пошук в інтернеті близько 12,1 хвилин.
Виявилося, що точність встановлення діагнозу після пошуку в інтернеті була трохи, але значуще вище, ніж точність діагностування до: 54 відсотки вірних діагнозів проти 49,8 (p < 0,001) відповідно. Варто зауважити, що початковий діагноз змінили 746 (14,9 відсотків) респондентів, з них з невірного на вірний - 478, а навпаки - 268. Різниці ж в оцінці ступеня терміновості звернення до лікаря не було (до - терміновість звернення до лікаря вірно визначена у 74,1 відсотках випадків, а після - у 74,5; p = 0,06), при цьому американці приймали правильне рішення про необхідність медичної допомоги в 87 відсотках випадків, а про самопоміч - в 69,3. Також різниці не було в оцінках впевненості у своєму рішенні (p > 0,05) і вираженості занепокоєння (p > 0,05) вчені не виявили, але помітили, що занепокоєння учасників зростало в міру збільшення гостроти описаного випадку.
Як пишуть автори, учасники повідомили, що їм було трохи складно знайти корисну інформацію в інтернеті, і вони помірно довіряли знайденій інформації. Найбільш корисними джерелами респонденти порахували пошукові системи, про це повідомили 2411 осіб, далі слідували спеціалізовані сайти з питань охорони здоров'я - їм довірялися 2145 учасників, і 73 назвали такими соціальні мережі.
Також вчені виявили, що встановлення вірного діагнозу пов'язане з віком старше 40 років (p < 0,05), жіночою підлогою (p < 0,001), відсутністю медичної страховки (p = 0,003), наявністю двох і більше хронічних захворювань (p = 0,01) і з належністю до білого населення порівняно з чорношкірими (p < 0,001), латиноамериканцями (p = 0,02) і азіатами (p < 0,001). А правильність визначення ступеня терміновості звернення до лікаря пов'язана з віком від 50 до 59 років (p = 0,005), жіночою підлогою (p < 0,001) і приналежністю до білих порівняно з чорношкірими жителями (p < 0,001).
Автори пояснюють отримані ними результати, з одного боку, тим, що люди, швидше, використовують інформацію з інтернету для підтвердження свого першого припущення: як видно, змінили своє рішення мало хто, а з іншого - зростаючою якістю пошукових систем, які здатні направити користувача до якісної та достовірної інформації.
Все частіше алгоритми пошуку на різних платформах побудовані так, щоб користувач отримував якісну і надійну інформацію. Наприклад, нещодавно ми розповідали, що у відповідь на пошуковий запит про вакцинацію Facebook і Instagram першим покажуть сторінку ВООЗ або посилання на сторінку Центрів з контролю і профілактики захворювань США, якщо запит прийшов зі США.