Хіміки з Корнелльського Університету розробили технологію, яка дозволяє отримувати нанорозмірні решітки, що складаються з двох різних металів. Такі структури можуть бути основою для фотонних кристалів і каталізаторів, в яких різні компоненти відповідають за різні стадії хімічної реакції. З роботою можна ознайомитися в
Основою для матеріалу став триблок-сополімер, тобто довга органічна молекула, в якій є три протяжні ділянки, що сильно відрізняються за хімічною природою. Два з них - досить відомі полімери: з полістиролу роблять одноразовий посуд і утеплювачі, а поліізопрен після спеціальної обробки використовується в шинах і презервативах. Третя компонента - поліпропіленкарбонат, біорозкладуваний пластик, який ще не знайшов широкого промислового застосування.
Дослідження тонкої плівки цього полімеру виявило, що він здатний до самоупорядкування - його фрагменти формують собою періодичну решітку. Видаляючи по черзі її компоненти можна замінювати їх на металеві «вставки». Для цього хіміки спрямовано руйнували окремі блоки, впливаючи на матеріал УФ-випромінюванням (руйнування поліізопрена) і лужею (руйнування полікарбонату). Ці впливи незалежно впливають тільки на конкретні фрагменти ланцюга, утворюючи в плівці нанорозмірні порожнини, які автори роботи заповнювали різними металами.
Вчені підкреслюють, що важливим аспектом роботи є незалежність (або ортогональність) впровадження в матеріал металевих мереж. В результаті синтезу хімікам вдалося отримати плівку, що складається з двох каркасів - золотого і мідного. Порожнини цього подвійного каркаса заповнені полістиролом, який легко видаляється розчиненням. Даний мезопористий матеріал може послужити основою для тандемних каталізаторів, в яких різні компоненти прискорюють різні реакції.