Комп'ютерне моделювання на основі палеокліматичних даних показало, що концентрація вуглекислого газу в атмосфері Землі досягла максимуму за останні три мільйони років, а середня глобальна температура в цей період не перевищувала рівні доіндустріального періоду (1850-1900) більш ніж на два градуси Цельсія. Стаття опублікована в журналі.
Концентрація CO2 в атмосфері в 2017 році досягла 405,5 мільйонної частки за обсягом, а глобальна середня температура в 2018 році була на 0,99 0,13 градуса Цельсія вище середньої за 1850-1900 роки. За оцінками Міжурядової групи експертів, якщо людство не знизить викиди парникових газів, зростання глобальної середньої температури в XXI столітті перевищить безпечний поріг у два градуси Цельсія - на неперевищення цього порогу спрямована Паризька угода 2015 року.
Маттео Віллейт (Matteo Willeit) з Потсдамського інституту вивчення кліматичних змін і його колеги побудували нову комп'ютерну модель кліматичної системи CLIMBER-2, яка, зокрема, пов'язала історичні температуру і концентрацію парникових газів за останні три мільйони років. "Тепер за допомогою комп'ютерної моделі ми можемо показати, що зміни в концентрації вуглекислого газу поряд з так званими циклами Міланковича були головним драйвером льодовикових періодів. Ми порівняли наші результати з даними океанічних донних відкладень, і вони добре узгоджуються. Результати вказують на те, що кліматична система Землі досить чутлива до відносно невеликих коливань концентрації CO2. Це дуже цікаво, але одночасно і тривожно ", - сказав Віллейт, чиї слова наводить прес-служба інституту.
Модель вчених враховує фактори природної мінливості клімату за останні мільйони років, зокрема, цикли Міланковича, концентрацію аерозолів в атмосфері, відновлену за пробами повітря з льодових кернів, та інші фактори. За словами співавтора роботи Андрія Ганопольського, модель добре відтворює палеокліматичні дані про середню температуру на Землі. Зокрема, з її допомогою вдалося встановити, що поступове зниження концентрації вуглекислого газу в атмосфері (відновленої з даних льодових кернів і за проксі-показниками, наприклад, у донних відкладеннях) з природних причин стало вирішальним фактором оледеніння в Північній півкулі в четвертичному періоді.
Автори статті зазначають, що якщо концентрація вуглекислого газу продовжить зростати, людство опиниться в безпрецедентних для нинішнього геологічного періоду умовах як за цим показником, так і за середньою температурою.
Поки ситуація розвивається саме в цьому напрямку: за даними Міжнародного енергетичного агентства, викиди вуглекислого газу від світової енергетики в 2018 році зросли на 1,7 відсотка до 33,1 мільярда тонн за рахунок рекордного за десятиліття зростання попиту на енергію.