Австралійські вчені з'ясували, що формування переваг до певних об'єктів при виборі з декількох схожих опцій формується вже в процесі прийняття рішень, а не тільки після вибору. Для цього вони провели експерименти з використанням фМРТ і айтрекера, в ході якого учасникам необхідно було оцінити їжу, а потім вибрати між кількома рівноцінними для них опціями. Стаття опублікована в.
З точки зору когнітивної психології теорія прийняття рішень передбачає, що в разі вибору між кількома опціями людина повинна вибрати той варіант, який максимізує вигоду. У цьому випадку приймати рішення допомагають, наприклад, індивідуальні уподобання і зовнішні фактори на кшталт ціни. Саме це впливає на вибір страви в ресторані: з безлічі опцій ми вибираємо ту, яка прийнятна для нас за ціною і може нам сподобатися, виходячи з наших уподобань у їжі.
Часом вибір може бути ускладнений тим, що доступні для людини опції однакові як з точки зору факторів, що впливають на вибір, так і з точки зору первинної оцінки корисності. Хороший приклад такої ситуації - знаменитий філософський парадокс з Бурідановим віслюком, якому необхідно вибрати між двома однаковими стогами сіна (в деяких варіантах - між стогом сіна і мискою з водою). Незважаючи на те, що осів голодний, зробити вибір він не може і в підсумку вмирає від голоду.
З точки зору людської логіки така ситуація відбувається рідко, і найчастіше вибір все одно робиться, при цьому причини переваги якоїсь певної опції зрозуміти складно. Багато в чому це відбувається через те, що після прийняття рішення на користь певної опції цінність іншої може або зрости, або, навпаки, сильно знизитися. Вважається, що саме через те, що переоцінка опцій відбувається вже після того, як рішення прийнято, перевага якоїсь опції визначається самим вибором між кількома варіантами. Вчені під керівництвом Катаріни Войт (Katharina Voigt) з Мельбурнського університету вирішили протестувати гіпотезу відповідно до якої переваги в ситуації подібного прийняття рішень формуються не після, а вже під час самого процесу вибору.
Для цього вони провели дослідження, в якому взяли участь 22 людини. Кожен учасник повідомив про те, що часто їсть снеки (наприклад, шоколадки, шоколадні батончики і чіпси) і не сидить ні на якій дієті. Перший експеримент під час дослідження провели з використанням фМРТ: на початку кожному учаснику по черзі показували зображення 292 продуктів, перевагу кожного з яких («Скільки б ви заплатили за цей продукт прямо зараз?») необхідно було оцінити в грошовому еквіваленті (від 0 до 4 доларів за допомогою спеціальної шкали, що зрушується).
Після цього учасникам на вибір пропонували вже два варіанти снеків: або два варіанти, ціна на які для учасника була приблизно однакова (ускладнене прийняття рішень), або два різних за цінністю варіанти. Потім використовувану їжу попросили оцінити в доларах заново (учасників попросили не засновувати свій вибір на тій ціні, яку вони вже давали). Як додаткова змінна, що вказує на цінність того чи іншого обраного об'єкта, поза фМРТ-сканера учасникам показали їжу знову, і вже просили оцінити власну впевненість у тому, що картинки з цими снеками були в експерименті.
Вчені з'ясували, що у випадку, якщо вибір був «складним», учасники витрачали на 0,24 секунди більше часу на вибір (p < 0,001), а правильно запам'ятали 32,63 відсотка всіх побачених продуктів (вчені зазначили, що тільки ті варіанти, які запам'ятали учасники, можуть вважатися валідними для вивчення зміни оцінки). Як основний об'єкт для оцінки уподобань учасників вчені обрали дорсолатеральну частину префронтальної кори - відділ мозку, що бере участь у процесі прийняття рішень. Дослідники відзначили, що зміна в перевазі (тобто грошовій оцінці) будь-якого снеку підвищує активність цього відділу мозку вже в процесі вибору.
Потім вчені провели експеримент з використанням айтрекера: для нього була обрана та ж експериментальна парадигма, що і в фМРТ-дослідженні. Вони помітили, що довжина фіксації погляду при прийнятті рішень на 50 мілісекунд вище в бік обраного об'єкта, і припустили, що різниця в довжині фіксації між обраним і відхиленим снеком буде визначати те, як зміниться перевага певного продукту. Виявилося, що більша різниця в довжині фіксації в бік обраного і відхиленого об'єкта значно регулювало прагнення учасника знову вибрати той же самий снек.
На підставі отриманих даних вчені дійшли висновку про те, що перевага до певного об'єкта при виборі з декількох рівноцінних альтернатив формується не тільки після прийняття рішення, але вже в процесі нього: на це вказала як активність мозку, за якою можна було вгадати перевагу учасника вже в процесі вибору, так і руху його очей у бік певного об'єкта.
На те, як швидко людина зможе зробити вибір між кількома альтернативами і як легко їй буде це зробити, впливає і кількість доступних опцій. У жовтні вчені з'ясували, що оптимальне число таких об'єктів не може бути занадто великим або занадто маленьким: найефективніше учасники дослідження вибирали предмети з 12 опцій, а не з 6 або 24.