Група антропологів з Цюріхського університету виявила, що у шимпанзе не викликають інтересу сцени насильства і вбивства представників інших видів мавп, а також агресії між дорослими особинами шимпанзе. Єдиним, що привернуло їх особливу увагу, стала сцена вбивства дитинча шимпанзе своїми сородичами. Однак і в цьому випадку вони не проявили будь-яких сильних емоційних реакцій або бажання запобігти вбивству. Роботу опубліковано в журналі.
Вчені провели дослідження у двох швейцарських зоопарках. Двом незалежним зграям шимпанзе демонстрували кілька відеороликів. Під час перегляду відео шимпанзе самих записували на камеру, а також реєстрували їх поведінкові реакції.
Всього приматам демонстрували чотири типи відеозаписів. У першому контрольному ролику показувалася звичайна рутинна активність шимпанзе. Вони гуляли, лазили по деревах, їли горіхи тощо. На трьох контрольних роликах містилися записи взаємної агресії кількох дорослих шимпанзе; жорстоке полювання і вбивство зграєю шимпанзе мавпи колобуса (); вбивство дитинча-шимпанзе власними сородичами.
Виявилося, що найбільшу увагу серед усіх продемонстрованих сцен насильства у шимпанзе викликав тільки ролик з убивством дитинча. Його вони дивилися, в середньому, в чотири рази довше, ніж будь-який інший. Це, на думку дослідників, свідчить, що вищі примати здатні розрізняти різні форми агресії і «вважають» певні її форми, такі як інфантицид, неприйнятними або, як мінімум, незвичайними.
Важливим наглядом антропологів став той факт, що хоча шимпанзе дуже уважно спостерігали за сценою вбивства дитинча - ні в кого з них не виникло реакції збудження або будь-яких інших поведінкових маркерів, що свідчать про бажання зупинити насильство, які зазвичай виникають, коли відбувається напад на кого-небудь з членів зграї.
За підсумками експериментів антропологи дійшли висновку, що шимпанзе ділять різні форми насильства на прийнятні - як по відношенню до зовнішніх «ворогів», так і всередині зграї - і неприйнятні. Однак емоційну реакцію у мавп викликає тільки неприйнятна агресія по відношенню до членів власної зграї.
Нещодавно, інша група приматологів показала, що у шимпанзе є зачатки рефлексії, і вони здатні відстежувати в яких випадках вони «праві», а в яких «помиляються». У цих експериментах мавпи навчилися відстежувати, коли вони успішно пройшли тест на короткочасну пам'ять і можна бігти за нагородою, а коли провалили його і бігти марно.