У Манчестерському університеті в підсобному приміщенні виявили 148 документів з архіву Алана Тьюринга. Серед них були написані вченим і адресовані йому листи, запрошення від провідних американських університетів (у тому числі з MIT) з пропозицією прочитати лекції, чернетку сценарію програми BBC про штучний інтелект і лист з секретної розвідувальної служби Великобританії. Кореспонденція датована періодом з початку 1949 року до смерті Тьюрінга в червні 1954 року. Повідомлення про знахідку опубліковано в прес-релізі Манчестерського університету.
Алан Тьюрінг (1912-1954) - британський математик, логік, криптоаналітик, якого іноді називають батьком теоретичних комп'ютерних наук і штучного інтелекту. Він запропонував концепцію абстрактної обчислювальної машини, пізніше названої «машиною Тьюринга», яка дозволила формалізувати поняття алгоритму. Машина Тьюрінга розглядається як модель комп'ютера загального призначення, який здатний вирішити будь-яку задачу, виражену у вигляді програми з урахуванням деяких обмежень.
Під час Другої світової війни Тьюрінг працював в Урядовій школі кодів і шифрів Великобританії (нині Центр урядового зв'язку) - спецслужбі, яка зламувала шифри країн гітлерівської коаліції. Вчений розробив ряд методів злому, в тому числі створив специфікації для електромеханічної машини, названої Бомбі (Bombe), яка могла зламати шифри «Енігми». Ця переносна шифрувальна машина використовувалася військовими Німеччини, Італії та Японії. Після війни Тьюрінг продовжував співпрацю з британськими спецслужбами в ролі консультанта з криптоаналізу.
Після війни Тьюрінг працював у Національній фізичній лабораторії над створенням комп'ютера ACE (), повна версія якого так і не була побудована. У 1948 році вчений переїхав до Манчестера і пропрацював до кінця життя на Математичному факультеті Манчестерського університету. У цей час Тьюрінг почав займатися проблемою штучного інтелекту і запропонував експеримент, пізніше названий «тест Тьюрінга». У ньому оцінювалася здатність машини «мислити» подібно до людей. Під час експерименту людина мала оцінити розмову між машиною та іншою людиною. Якщо він не міг достовірно відрізнити відповіді комп'ютера від людських, значить машина пройшла тест.
У 1952 році Тьюрінга звинуватили в непристойності за гомосексуальні зв'язки і запропонували на вибір тюремне ув'язнення або гормональну терапію, переважну лібідо. Щоб мати можливість продовжувати наукові дослідження, вчений вибрав терапію. Водночас його перестали вважати благонадійним і позбавили можливості консультувати співробітників британських спецслужб. У червні 1954 року Тьюрінг помер від отруєння ціанідом. За найбільш поширеною версією це було самогубство, за іншою - нещасний випадок.
Документи, що належали Тьюрінгу виявив професор Джим Майлз (Jim Miles) зі Школи комп'ютерних наук, який попутно займається дослідженням історії Школи. Професор розбирав підсобне приміщення і йому на очі попалася паперова папка зі словами «Алан Тьюрінг» на обкладинці. Документи були знайдені в травні цього року, але до останнього часу співробітники університетської бібліотеки їх сортували і каталогізували. Зараз листи доступні для дослідження.
За словами архіваріуса Джеймса Петерса, який розбирав документи, в них практично не було особистої кореспонденції і зовсім не було листів від рідних. В основному документи були присвячені повсякденній роботі Тьюрінга і його дослідженням. У деяких з листів вчений відверто висловлює свою думку. Так, на запрошення на конференцію в США в квітні 1953 року він відповів: «Я б не хотів їхати і я ненавиджу Америку».
При розборі господарських приміщень іноді трапляються цінні знахідки. Так, нещодавно в Антарктиді, в хатині, де зимували полярні дослідники, знайшли малюнок учасника експедиції Роберта Скотта, художника Едварда Вілсона.