«Людьми-кактусами» неофіційно називають рідкісний медичний феномен паразитування (можливо, симбіозу) кактуса на живій людині. Про кілька подібних прикладів повідомляють і спеціальні меддовідники, і преса.
Найвідоміший випадок пов'язаний з дівчиною Наріне з Єревана. Про нього неодноразово писали в російській пресі. Все почалося з того, що в 1995 році Наріне поливала квіти і випадково вколола руку об кактус. Рана довго не хотіла заживати. Наріне лінувалася йти до лікаря, а через місяць з почервонілого місця з'явився кінчик колючки. Наріне тоді було 18 років і вона ще не знала, як сильно ця зараза вплине на її життя.
Коли Наріне нарешті зважилася піти в лікарню, лікарі легко видалили пінцетом два дивні шипи з рани, що нагноїлася. Однак через два дні на тому ж місці почали проростати нові шипи.
- У світовій практиці не відомо жодного випадку, щоб клітини рослини прижилися і паразитували в організмі людини або тварини, - говорить Тигран Давтян, зав. лабораторією імунології та вірусології дослідницького центру «Вірменіка».
- Ми віддали кілька шипів з тіла пацієнтки в Інститут ботаніки, де було доведено, що вони мають рослинне походження. Нам навіть вдалося визначити вид кактуса - цереус звичайний. Такий кактус у Вірменії стоїть на підвіконні в кожному будинку! Клітини з рани Айвазян і клітини цієї рослини виявилися ідентичні!
Лікарі не придумали іншого способу, як видалити свищ хірургічним шляхом, поки кактус не почав паразитувати по всьому організму. Після операції рана зажила і чотири роки не нагадувала страдалиці про себе.
Але через 4 роки кактус знову нагадав про себе.
- Донька довго не могла оговтатися від шоку, все розглядала і відчупувала руку, говорила: «Мамо, я боюся, що вони повернуться, полізуть знову». «Забудь це, як страшний сон», - переконувала її я, - згадувала Анаїт, мати дівчини. - Але Наріне змінилася, стала замкнутою, не спілкувалася з подружками, з хлопцями. При цьому вона не зраджувала свої квіти - завжди вчасно поливала, хоч і з обережністю.
Коли ж куп'ястя знову почало червоніти, Наріне заявила: «Комар вкусив, а я розчесала». І батьки з готовністю вірили доньці, боячись, що правда виявиться занадто жорстокою. Але потім у дівчини набрякло все передпліччя, біль став нестерпним. І, нарешті, шкіру прорвав шип - цього разу величиною зі сірник.
- Свищ утворювався в зоні, де знаходяться сухожилля, - говорить Сет Казарян, хірург медцентру «Ерібоне». - Наріне стискала руку в кулак, за допомогою м'язів на поверхню витягувався новий шип (крові при цьому не було), і ми видаляли його пінцетом.
На наших очах кожні три дні з руки пацієнтки виходило від 70 до 100 колючок! Потім ми неодноразово їх видаляли, але вони з'являлися знову - мабуть, в тілі дівчини залишалися 2 - 3 клітини-паразити. Зверталися до фахівців з Росії, Вірменії, Франції... І ті стверджували, що тут проблема не хірургічного, а мікробіологічного характеру.
Дослідивши структуру великих колючок, біологи зробили висновок, що цього разу вони зовсім не рослинного походження: «У результаті мутації з'явилися нові, невідомі клітини - якийсь гібрид людини і рослини».
Іншими словами - Наріне Айвазян поступово перетворювалася на кактус.
Тигран Давтян вважає, що подібна метаморфоза багато про що попереджає людство: "З еволюцією і прогресом все більше страждає наша імунна система, в ній відбуваються збої. І ми все більше схильні до невідомих паразитів і вірусів ".
«Навіщо я взагалі народилася?!» - все частіше питала себе Наріне в 2005 році, продовжуючи боротися зі своїм власним тілом - витягуючи з нього колючки. А після того, як у неї було зараження крові, по Єревану навіть поповзли чутки, що дівчина-кактус померла. Пізніше виявилося, що та жива, але вже зовсім погана - цілими днями лежить вдома на дивані і нікого не хоче бачити: «Лікарі все одно не можуть їй допомогти...»
Більш свіжих новин про Наріна та її здоров'я в мережі знайти не вдалося.
Цей випадок кактусового паразитування не єдиний. Схожа історія трапилася з японським туристом, який, подорожуючи по пустельних районах США, вколовся об кактус, а через деякий час у нього вже вдома з тіла також почали рости колючки.
Ще про один випадок, що стався в Росії, теж коротко писали газети, проте цього разу вони не вказали навіть імені пацієнта.
За логікою речей «людей-кактусів» найбільше має бути саме там, де ці рослини зростають у великих кількостях (США, Мексика, та інші країни Латинської Америки), однак про аналогічні історії з місцевими жителями нічого не відомо.