ДУША', і ́, вин. Ду ́ шу, мн. ду ́ ши, ду ́ ша ́ м ж.
- У релігійних та ідеалістичних уявленнях - нематеріальний початок життя, протиповажне тілу; безплотна істота, що залишається після смерті людини.
- У старій психології - сукупність психічних явищ, переживань, основа психічного життя людини.
- Внутрішній, психічний світ людини.
- Властивість характеру, основні риси особистості, а також людина з тими чи іншими властивостями.
- Почуття, чуйність, запал.
1. У релігійних та ідеалістичних уявленнях - нематеріальний початок життя, протиповажне тілу; безплотна істота, що залишається після смерті людини. Д. і тіло. Безсмертна д. Душі померлих. 2. У старій психології - сукупність психічних явищ, переживань, основа психічного життя людини. 3. Внутрішній, психічний світ людини. У душі зростала увага до людини. М. Грькй. Д. поета стрепенеться. Пшкн. А душу можна ль розповісти? Лрмнтв. Д. соромиться ліричним хвилюванням. Пшкн. Вилити душу кому-н. 4. Властивість характеру, основні риси особистості, а також людина з тими чи іншими властивостями. Людина з відкритою душею. Низька д. Робкая д. І добра д. продовжувала ридати про свого злощасного друга. Тргнв. Я виріс у суморих стінах, душею дитя, долею монах. Лрмнтв. Чорнильна д. (див. чорнильний). 5. Почуття, чуйність, запал. Говорити з душею. Скільки душі в його грі. У ньому душі немає. Вкладати багато душі в справу. 6. перен. Натхненник, головний організатор, центральна особистість (розг.). Він був душею підприємства. Д. суспільства. 7. перен. Сутність, найголовніше (книжок. устар.). Сказуване - д. пропозиції. Птбня. 8. Людина (розг.). На вулиці ні душі. Жодна д. нічого не дізнається. По скільку з душі? 9. Кріпак селянин (істор.). Ревізька д. Якщо набереться душ тисячки дві родових, той і наречений. || Наділ землі на одну ревізьку душу (істор.). 10. Дружнє фамільярне звернення до кого-н., частіше з додаванням слова «моя» (розг.). Д. моя, Павло. Пшкн. Д. моя, Тряпічкін. Гоголь.
До душі (розг.) - 1) в острів. сказуваного, кому-чому подобається, до смаку. Ця людина мені до душі. 2) в. нареч. абсолютно щиро, щиро. Скажи мені до душі, чи не ти заварив цю кашу?
Від (всієї) душі (розг.) - щиро, від доброго серця. Від душі бажаю вам успіху.
Жити душа в душу (розг.) - дружно, у злагоді.
В душі - 1) про себе, подумки. Він у душі протестував проти того, що робилося на його очах. 2) за своїми природними нахилами. Він поет в душі.
Для душі (частіше ірон.) - для задоволення яких-н. внутрішніх потреб, інтересів. Інженер для душі зайнявся грою на скрипці.
Д. Н. Ушаков
Без душі - 1) від кого-чого, в захваті, сильно любить (розг.). Вона без душі від чоловіка. 2) без пам'яті, беззвітно (устар.). Пустився без душі додому. Крлв.
Немає за душею у кого (розг.) - 1) зовсім немає. Ні гроша за душею (ні). 2) про відсутність міцних, щирих переконань. У цього письменника нічого за душею немає.
Відвести душу (розг.) - висловити все, що накопичилося, наболіло, про що довго доводилося мовчати.
Душа не лежить до кого-чого (розг.) - немає схильності, розташування до кого-чогось
Лежить на душі (розг.) - турбує, гнітить.
Кривити душею - див. кривити.
Брати на душу що (устар.) - брати на свою моральну відповідальність.
Душі не сподіватися в кому (розг.) - сильно любити, обожнювати кого-н.
З душі тягне або воротить (розр. фам.) - гидко, огидно.
Душу каламутить (розг.) - те саме значення.
Душа не приймає (розг.) - 1) пересичений, більше не хочеться; 2) не в змозі внаслідок огиди.
Вимотати (всю) душу кому (розг.) - довести до повного знеможення, змучити, набриднути до останнього ступеня.
У чому душа тримається (розг.) - про ком-н. дуже болючому, хілом.
Скільки душі завгодно (розг.) - без всяких обмежень. вдосталь.
Душею і тілом (розг.) - цілком, у всіх відношеннях. Відданий душею і тілом.
Ні душею ні тілом (розг.) - абсолютно не. Не винен ні душею ні тілом.
До глибини душі тощо виразу - див. глибина.
Душа на розпашку у кого (розг.) - про людину відверту, яка не вміє нічого приховувати.
Душа не на місці - див. місце.
Душа в п'яти пішла (розр. жартував.) - дуже злякався.
Покласти душу за когось (книжок. устар.) - пожертвувати життям.
Мертва душа - що фіктивно значиться де-н., насправді не здійснює своїх прав і обов'язків [вираз йде з епохи кріпосного права, коли так називалися померлі кріпаки, що значилися в ревізьких казках; с. «Мертві душі» Гоголя].
Віддати богові душу (устар.) - Померти.
Душа з богом розмовляє або розмовляє (розр. жартував. устар.) - про ікот.
Влізти в душу (розг.) або залізти в душу (просторіч.) кому - 1) заволодіти чиїм-н. увагою, втертися кому-н. у довіру; 2) зуміти вивідати у кого-н. що-н., що стосується його інтимного життя.
По душа ́ м з ким (говорити, розмовляти тощо; розг.) - дружньо, щиро, відверто.
За милу душу (розр. фам.) - не замислюючись, охоче (зробити що-н. погане). Він і вкраде за милу душу.
Стояти над душею чиєю (розг.) - невідступно, набридливо просити, вимагати чого-н. від кого-н.