Англійське homosexual man або homosexual довгий час перекладалося російською як «гомосексуаліст», але пізніше також набуло поширення термін «гомосексуал». Останній термін в даний час віддають перевагу і самі гомосексуалісти. Існує думка, озвучена психологом Д. Воронцовим, що термін «гомосексуаліст» несе негативну оціночну кіннотацію (так як в СРСР гомосексуалістів переслідували і в цілому громадська думка про них була негативною), а «гомосексуал» - ні.
Назва «гомосексуаліст», що зберігається в російській мові, передбачає, що це явище - відхилення від норми, і така поведінка може бути в ряді випадків скоригована.
Відстоюване геями самовизначення «гомосексуал» передбачає ставлення до явища як до нормального варіанту «сексуальності людини» - імманентного і не підлягає будь-якій зміні або засудженню. Слово «гомосексуаліст» розглядається гомосексуалістами як образа.
До середини 1980-х років найбільш нейтральною, але рідко вживаною назвою російською мовою була блакитна. З початку 1990-х років у Росії стало популярно запозичене з англійської мови слово «гей», що має кіннотацію не тільки сексуальної орієнтації, а й активізму.
Ще півстоліття тому слово «гей» в англійській мові означало просто «веселий, безтурботний», але зараз його вже не вживають в цьому значенні. Згідно з сексологом Ігорем Коном, який присвятив кілька робіт трактуванню найменувань гомосексуалістів, а також їхній символіці (рожевому трикутнику, букві лямбда, райдужному прапорцю), походження вживання слова «гей» до гомосексуалістів не зовсім ясно. Кон стверджує, що в провансальському наречі XII - XIV ст. слово «гей» означало куртуазне «мистецтво поезії і любові».
В Англії XVII століття слово gay означало легковажну повісу, а потім (стосовно жінок) - повію. У 1920 - 1930 рр. в Англії та США виникають перші зафіксовані вживання слова gay, які можна зрозуміти як натяк на гомосексуалістів (розповідь Гертруди Стайн «Helen Furr and Georgine Skeene», 1922; мюзикл Ноела Кауарда «Bitter Sweet», 1929; голлівудський фільм «Bringing up Baby», 1938). Соціолог Едуард Сагарін у книжці "The Homosexual in America: A Subjective Approach» (New York: Greenberg, 1951; під псевдонімом Donald Webster Cory) стверджує, що «вже в 1930-ті роки це була найбільш часто використовувана назва серед самих гомосексуалістів». У 1960-ті рр. це слово стало широко поширюватися і в більш широкому колі носіїв мови - наприклад, саме цим словом користується психотерапевт Альберт Елліс для позначення гомосексуалістів у популярній книзі «The Intelligent Woman's Guide to Man-Hunting» (1963).
У російську мову слово гей проникло, мабуть, тільки до початку 1990-х рр. і набуло широкого поширення в розмовній промові і неспеціальній літературі на початку нового тисячоліття з тієї ж причини, з якої 40 років раніше в англійській: ним виявилося можна замінити і слова зі зневажливим відтінком («педик», «гомік»), і наукову термінологію («гомосексуаліст»). У своїй книзі з ефектною назвою «Любов небесного кольору» відомий дослідник проблеми сприйняття гомосексуальності суспільством І. С. Кон пише:
"Гей" (це прикметник вживається і як існуюче) - не просто чоловік, який любить чоловіків, а носій особливої самосвідомості, член відповідної субкультури, громади чи організації, борець за свої громадянські права тощо ".
З усіх назв гомосексуалістів, слово «педераст» викликає найбільшу кількість суперечок. З одного боку, називати гомосексуаліста педерастом не зовсім правильно (оскільки педераст, на відміну від педофіла - це гомосексуаліст, який цікавиться переважно хлопчиками) і не цілком політично коректно. З іншого боку, педераст, безсумнівно, гомосексуальний.