Методика діагностика самооцінки Дембо-Рубінштейн в модифікації А.М. Прихожан заснована на безпосередньому оцінюванні (шкалюванні) школярами низки особистих якостей, таких як здоров'я, здібності, характер тощо. Обстежуваним пропонується на вертикальних лініях відзначити певними знаками рівень розвитку у них цих якостей (показник самооцінки) і рівень домагань, тобто рівень розвитку цих же якостей, який би задовольняв їх. Кожному випробовуваному пропонується бланк методики, що містить інструкції та завдання.
Хід виконання завдання
Інструкція
Будь-яка людина оцінює свої здібності, можливості, характер тощо. Рівень розвитку кожної якості, сторони людської особистості можна умовно зобразити вертикальною лінією, нижня точка якої буде символізувати найнижчий розвиток, а верхня - найвищий. На наступній сторінці зображені сім таких ліній. Вони позначають:
1) здоров'я;
2) розум, здібності;
3) характер;
4) авторитет у однолітків;
5) вміння багато чого робити своїми руками, вмілі руки;
6) зовнішність;
7) впевненість у собі.
Під кожною лінією написано, що вона означає. На кожній лінії рисою (-) позначте, як ви оцінюєте розвиток у себе цієї якості, сторони вашої особистості в даний момент часу. Після цього хрестиком (х) відзначте, при якому рівні розвитку цих якостей ви були б задоволені собою або відчули гордість за себе.
Завдання
Зображено сім ліній, довжина кожної - 100 мм, з зазначенням верхньої, нижньої точок і серединою шкали. При цьому верхня і нижня точки відрізняються помітними рисами, середина - ледь помітною точкою. Методика може проводитися як фронтально - з цілим класом (або групою), так і індивідуально. При фронтальній роботі необхідно перевірити, як кожен учень заповнив першу шкалу. Треба переконатися, чи правильно застосовуються запропоновані значки, відповісти на запитання. Після цього випробовуваний працює самостійно. Час, що відводиться на заповнення шкали разом з читанням інструкції, 10-12 хв.
Обробка результатів
Обробка проводиться за шістьма шкалами (перша, тренувальна - «» здоров'я «» - не враховується). Кожна відповідь виражається в балах. Як вже зазначалося раніше, розміри кожної шкали 100 мм, відповідно до цього відповіді школярів отримують кількісну характеристику (наприклад, 54 мм = 54 балам).
1. За кожною з шести шкал визначити:
а) рівень домагань - відстань у мм від нижньої точки шкали («О») до знака «» х «»;
б) висоту самооцінки - від «» 0 «» до знака «» х «»;
в) значення розбіжності між рівнем домагань і самооцінкою - відстань від знака «» х «» до знака «» - «», якщо рівень домагань нижче самооцінки, він виражається від'ємним числом.
2. Розрахувати середню величину кожного показника за всіма шістьма шкалами.
Оцінка та інтерпретація окремих параметрів
У нижченаведеній таблиці дані кількісні характеристики рівнів домагань і самооцінки, отримані для учнів 7-10 класів міських шкіл (близько 900 чол.)
Рівень домагань
Норму, реалістичний рівень домагань характеризує результат від 60 до 89 балів. Найбільш оптимальний - порівняно високий рівень - від 75 до 89 балів, що підтверджує оптимальне уявлення про свої можливості, що є важливим фактором особистісного розвитку. Результат від 90 до 100 балів - зазвичай засвідчує нереалістичне, некритичне ставлення дітей до власних можливостей. Результат менше 60 балів свідчить про занижений рівень домагань, він - індикатор несприятливого розвитку особистості.
Висота самооцінки
Кількість балів від 45 до 74 ("" середня "" і "" висока "" самооцінка ") засвідчують реалістичну (адекватну) самооцінку. Кількість балів від 75 до 100 і вище свідчить про завищену самооцінку і вказує на певні відхилення у формуванні особистості. Завищена самооцінка може підтверджувати особистісну незрілість, невміння правильно оцінити результати своєї діяльності, порівнювати себе з іншими; така самооцінка може показувати на суттєві спотворення у формуванні особистості - «» закритості для досвіду «», нечутливості до своїх помилок, невдач, зауважень і оцінок оточуючих. Кількість балів нижче 45 вказує на занижену самооцінку (недооцінку себе) і свідчить про крайнє неблагополуччя в розвитку особистості. Ці учні складають «» групу ризику «», їх, як правило, мало. За низькою самооцінкою можуть ховатися два абсолютно різних психологічних явища: справжня невпевненість в собі і «» захисна «», коли декларування (самому собі) власного невміння, відсутності здатності і т. п. дозволяє не докладати ніяких зусиль.