«Читання - це звичка, якої не вчать, а якої заражаються» Англійські дитячі письменники
Чому перша книжка іноді не викликає у дітей інтересу? Та тому, що в перший час користуватися нею без допомоги дорослих вони ще не можуть. Насолоджуйтеся читанням самі і виробіть у дітей ставлення до читання, як до задоволення. Знайдіть можливість записати дитину в бібліотеку. Пошук книги на стелажах, розмова з бібліотекарем, сама бібліотечна обстановка - все це складається в своєрідний ритуал. Він допоможе прищепити дитині потребу в читанні.
- Так. - Погляньте, які книги стоять на бібліотечних полицях. Наскільки дивні вони! Це й історичні книги про лицарів, і про улюблених хлопчаками динозаврів, і книги з біології, написані в доступній для дітей формі, і улюблені казки, і багато іншого.... І ось ми, бібліотекарі, разом з хлопцями розглядаємо, читаємо кожне книжкове творіння, пропонуємо самим створити щось схоже, а то й більш цікаве.
Як відомо, інформаційне середовище проживання дитини - книга, іграшка, гра. Тому на полицях книжковий ряд доповнюють картинки, іграшки, а з маленькими читачами постійно проводяться ігри, вікторини, конкурси, прості за змістом, але привертають увагу своєї яскравої, броської ігрової стилістики. Наприклад, гра для дошкільнят «ЗАГАДКИ СОЛОДКІ»: на табличках, зроблених у вигляді великих цукерок надруковані чотириростишшя з відомих дитячих віршів, в яких пропущені назви різних солодощів. Бібліотекар читає вірш, а дитина закінчує рядок. Тут же стоять книжки з віршами цих поетів. Приз за цей конкурс теж солодкий - цукерка.
У мене задзвонив телефон
- Хто каже?
- Слоне.
- Звідки?
- Від верблюда.
- Що вам треба?
(Коріння Чуковський)
У Танюші справ чимало,
У Танюші багато справ:
Вранці братові допомагала -
Він з ранку..................
(Агнія Барто)
Для читачів старшими кумедними та пізнавальними є літературні вікторини, на яких діти відгадують кросворди, відповідають на цікаві запитання за творами, виконують творчі завдання. Як би діти змогли в усьому цьому брати участь, якби не читали книг?!
Поради батькам: вчимо читати дитину легко і із задоволенням
(Історія знайдена на просторах інтернету, автор Яна Катаєва)
Ми зі своїм старшим сином поступово готуємося до школи. Одного разу я дала почитати йому книжку для початківців читачів, попросила прочитати два абзаци.
Рося запнувся, засмутився і навідріз відмовився продовжувати читати. Я стала його переконувати, що у нього все вийде, що завжди спочатку важко, що читати - це здорово, і так далі...
Рося ще більше впрямився і дратувався. Ми були близькі до сварки. І тут я схаменулася і сказала:
- Синку, ти не хочеш читати цю книжку. Як думаєш, тобі взагалі важливо навчитися швидко читати?
- Да.
- А что тебе это даст? Що тоді стане можливим для тебе, чого ти зараз не можеш?
- Зможу мультики шукати в ютубі і відео про лего.
-Як нам з тобою так придумати, щоб і читати тренуватися і не сваритися через це? Давай ти замість книжки будеш мені ці картки давати? (Примітка: картки зі словами, які ми витягуємо по черзі, і виходять смішні пропозиції типу «корова миє кудрі»). Ти їх будеш читати?
- Да.
- Сколько предложений за раз?
-Ну, давай п'ять.
Я вирішила, що п'ять простих пропозицій за раз без нервів - це набагато краще, ніж більше і складніше, але зі сварками і не так прочитані.
Ми стали регулярно грати в ці картки. Рося погоджується охоче, адже це було його рішення. Швидкість читання растет-)
Незважаючи на те, що моя дитина дуже рухлива (моторошна непосіда), мені все ж вдалося її привчити до читання книг. Спочатку було важко його навіть посадити поруч з книгою, доводилося читати в порожнечу, тому що я читала, а він займався своїми іграшками, природно не слухаючи мене! Потім ситуація змінилася, але незначно. Його стало цікавити, що ж там мама і так цікаво розповідає, підходив і заглядали в картинки. Зрештою, ми стали разом їх читати, а зовсім стало добре, коли він сам до мене підходив і просив прочитати йому ту чи іншу книгу! Зараз у нас читання займає приблизно 2 години на день, і читаємо, ми різні книжки, любимо, відкривати для себе нові і цікаві казки! Зараз, читаючи йому його улюблені казки («Колобок», «Ріпка», «Курочка Ряба», «Теремок»), ми самостійно закінчуємо пропозиції і можемо розповісти казку по картинці!
Найважливіші речі, які варто врахувати, привчаючи дитину до книг.
Важливо привчати дитину до книги з перших днів життя. Хоч новонароджений ще й не розуміє слів і сенсу розказаного, але він чує мамин розмірений голос! Тому немовлята дуже люблять вірші! Вірші - це світ гармонії такту, вони діють на дітей умиротворююче.
Важливо на час читання вимикати всі відволікаючі прилади, такі як телевізор, радіо та інші джерела звуку.
Діти - маленькі консерватори, тому дуже важливо змінювати репертуар, читаючи йому різні книги, а не одне і те ж!
Дуже важливо, щоб книга була з картинками, оскільки маленькій дитині часом, дуже складно, буває уявити ті чи інші події, а картинки тим самим доповнюють розповідь або казку. Показуйте на картинках ті дії, про які ви тільки що прочитали, обговоріть з ним прочитане.
Показуйте на особистому прикладі, що читання це добре і цікаво! Що мама і тато теж дуже люблять читати!
Вибирайте книги, які цікаві вашим дітям, враховуйте їх переваги.
Багато хто вважає, що навчивши дитину читати самостійно в ранньому віці, вони тим самим прищепили їй інтерес до книг. Це не так! У ранньому віці діти читають суто механічно, не вдаючись у сенс розповіді, і читання перетворюється для них на нелюбиме заняття. Коли ж книгу їм читають дорослі, діти зосереджуються не на складанні буків у слова, а повністю занурюються у світ книжкової фантазії. Тож не поспішайте з навчанням дитини читанню, нехай вона трохи пофантазує!
Як кажуть: «Всьому свій час!»