Страшні драми відбуваються у бурих ведмедів: самці вбивають ведмежат, щоб самки знову стали здатні до відтворення, тому ведмедиці виставляють між дитинчатами і самцями живий щит з людей.
Екологи з Норвезького університету природничих наук під керівництвом професора Сема Стейаерта шукали в поведінці бурих ведмедів (Ursus arctos) підтвердження теорії «екології страху». Згідно з цією теорією, живі істоти іноді селяться не на найпривабливішій території, якщо ця територія небезпечна для тих, хто загрожує їхньому життю.
Життю ведмежат загрожують дорослі самці. У ведмедів широко поширений інфантицид: справа в тому, що, поки ведмедиця виховує дитинчат, вона не здатна до продовження роду. У самця є два виходи: або чекати від 18 до 30 місяців, поки ведмежата не стануть самостійними, або вбити ведмежат - і тоді самка буде готова до спарювання всього через кілька днів.
Щоб уберегти ведмежат, в період гону - з травня по липень - самки йдуть жити туди, де ведмедям в іншу пору року не дуже подобається: ближче до людини.
Сама по собі людина для ведмедя, звичайно, нижча ланка в харчовому ланцюгу, але ціле місто людей, автомобілі і мисливці з рушницями - безумовно, надхищники. Вчені відстежували переміщення самок за допомогою GPS-нашийників і з'ясували, що на час гону багато самиць йдуть ближче до міста, туди, де не люблять бувати самці. Ті ж самки, які залишаються у своєму звичайному ареалі, мають набагато більше шансів втратити дитинчат.
Дослідження опубліковано в журналі Proceedings of royal Society B.