Поява цих метеоритів стала результатом серії космічних зіткнень, що сталися 4,5 мільярда років тому.
До такого висновку прийшли вчені з університетів Мюнхена, Байройта і Лондона, симулювавши в ході експериментів з високим тиском виникнення всіх відомих видів палласитів. Як вважають автори дослідження, спочатку в результаті цих зіткнень залізо з невеликих метеоритів змішалося з багатими олівіном матеріалами в мантії більш великих астероїдів. Потім, після мільярдів років, вже зовсім інші метеорити вибивали частини цієї суміші з поверхні, відправляючи їх у космічний простір.
Деякі з цих частин в кінцевому підсумку потрапили на Землю, де і отримали назву «палласити» - на ім'я академіка П.С. Палласа, який описав перший такий метеорит, знайдений в 1749 році в 200 кілометрах від Красноярська. Історія походження палласитів, розкрита тепер німецькими і британськими вченими, пояснює незвичайну і привабливу структуру цих каменів - вони складаються з зелено-коричневих кристалів олівіну вплавлених в залізо і нікель.
Розташування різних матеріалів в одному метеориті і структуру, що виникає звідси, називають текстурою, і знайдені на Землі палласити демонструють безліч таких текстур. За словами авторів дослідження, вони вперше змогли в лабораторних умовах відтворити всі відомі текстури палласитів.
Для цього були використані два потужних преси високого тиску - один, розташований в Баварському геологічному інституті, а другий - в Технічному університеті Мюнхена. "За допомогою цих інструментів ми можемо дуже реалістично симулювати процеси, які призвели до виникнення метеоритів, астероїдів і планет, - говорить одна з авторів дослідження Даніела Сільва Соуза з Університету Байройта. Щоб пояснити, як зіткнення астероїдів призвело до появи палласитів, ми відтворили тиск і температуру, які були під час цих процесів: зразки олівіну і заліза ми помістили під тиск в один гігапаскаль при температурі в 1300 ° C.