Британський автогонщик Рей Беллм замовив дорожній McLaren F1 GTR незабаром після прем'єри 1992 року. Оскільки він виступав на Porsche, він чітко розумів, що гоночний F1 зможе домінувати абсолютно над усім. Проблема Рея була лише в тому, що McLaren хотів 1,5 мільйона доларів за єдину в своєму роді машину.
У Беллма не було таких грошей, і тоді глава McLaren Рон Денніс погодився побудувати три екземпляри, якщо Рей знайде ще клієнтів. Угода була укладена - так і народився McLaren F1 GTR.
Ці автомобілі 1995 року були чи чимось більшим, ніж просто полегшеними версіями дорожніх машин. У них були стокові компоненти підвіски і рульового управління. Оригінальний дизайн Гордона Мюррея був настільки блискучим, що в ньому не потрібно було нічого змінювати, щоб стати в підсумку найшвидшою машиною на стартовій решітці.
У F1 GTR було більше потужності і крутячого моменту, ніж у будь-якого опонента, завдяки славному V12 від підрозділу BMW M.
Відносно коротка колісна база, схильність до кренів і нестійкість при сильних гальмуваннях робили McLaren сущим покаранням на трасі, проте найнижчий центр тяжкості, монстроподібний крутяючий момент і надійність забезпечили їм перше, третє і четверте місця в Ле-Мані 1995 року.