Таблетки ранітидин для дітей можна давати тільки тим дітям, вік яких перевищує чотирнадцять років. У всіх інших випадках застосування даного медикаменту категорично протипоказано. Слід зазначити, що даному медикаменту властиво дуже швидко всмоктуватися зі шлунково-кишкового тракту. При цьому вживання їжі або будь-яких інших лікарських препаратів практично жодним чином не позначаються на швидкості даного процесу. Найбільша кількість компонентів препарату відзначається в плазмі крові дитини приблизно через дві години після застосування даного засобу. Виводиться даний медикамент з організму дитини вже через дві - три години. Слід зазначити, що таблетки даного препарату призначаються дітям у боротьбі з тими ж недугами, що і дорослим. Так, наприклад, найчастіше ранітидином лікують виразку шлунка і дванадцятипалої кишки. Крім цього за допомогою до даного медикаменту вдаються і в боротьбі з іншими видами язв шлунково-кишкового тракту, а також для лікування ерозивного і рефлюкс-езофагіту, синдрому Золлінгера - Еллісона. Що стосується режиму дозування, то дітям старше чотирнадцяти років даний препарат призначається по триста - чотириста п'ятдесят міліграм на добу. У деяких випадках добова доза може бути збільшена до шестисот - дев'ятисот міліграм. Приймати таблетки даного фармацевтичного засобу потрібно два - три рази на добу. Якщо ж дитині ці ліки необхідно не стільки для лікування, скільки для профілактики того чи іншого захворювання, тоді їй потрібно буде приймати по сто п'ятдесят міліграм даного препарату один раз на день перед відходом до сну. Зазначимо відразу ж, що курс лікування ранітидином дітей вимагає пильності з боку батьків. Пояснюється це тим, що цьому препарату властиво викликати цілий ряд побічних ефектів.

Під час використання форми реланіуму у вигляді рідини для ін'єкцій слід враховувати особливості застосування. Вливати внутрішньовенно рідину препарату слід дуже поступово. Вену для цього треба вибрати велику, час ін'єкції має становити не менше 60-ти секунд на один мілілітр препарату. При цьому між вливаннями слід робити проміжки, оскільки при постійних крапельницях може з'явитися осад і частина ліків може увібратися в стінки крапельниці. Весь період терапії пацієнтам абсолютно заборонено використання етанолу. Якщо пацієнт страждає поганою роботою печінки або нирок, то, в разі довготривалого курсу терапії реланіумом, слід періодично перевіряти стан крові та деяких фізіологічних речовин. Якщо для лікування застосовуються збільшені кількості препарату, то є можливість звикання. Такий же ризик є і при довготривалих курсах лікування цим препаратом. Залежно від цього препарату схильні і колишні алкоголіки або наркомани. Заборонено вживати його довго без спеціального призначення лікаря. При раптовому припиненні вживання реланіуму може розвинутися «синдром скасування», що полягає в болях у мускулатурі, нервозності, порушенні свідомості, епілептичних припадках, головних болях. У тому випадку, якщо у пацієнта помічені порушення психічної діяльності, необхідно відразу ж зупинити вживання даного препарату. Пацієнту, який вживає реланіум, необхідно знати, що препарат впливає на швидкість реакції. Тому слід бути акуратним під час водіння автомобіля і роботи з механізмами.

При одночасному вживанні даного препарату та спиртних напоїв посилюється дія спиртного. Такий же вплив препарат чинить на протисудомні препарати, ліки, що знижують артеріальний тиск. Інгібітори МАО, а також стрихнін і коразол придушують дію даного препарату. Сильніше пригнічується діяльність центральної нервової системи при одночасному вживанні даного препарату з іншими транквілізаторами, знеболюючими препаратами наркотичного походження, заспокійливими, нейролептиками. Якщо приймати реланіум одночасно з оральними контрацептивами і гормональними препаратами, деякими видами антибіотиків, гальмується засвоєння препарату печінкою, внаслідок чого препарат накопичується в цьому органі і в крові. Таку саму дію мають кетоназол, ізоніазид і метопролол. Вальпроева кислота і пропранолол збільшують кількість реланіуму в крові. А ось рифампіцин навпаки посилює засвоєння цього препарату організмом, внаслідок чого кількість його зменшується. При одночасному вживанні знеболюючих препаратів опіоїдного ряду і реланіуму препарати посилюють вплив один одного на центральну нервову систему. Якщо використовувати ці ліки разом з ліками від підвищеного артеріального тиску, то тиск впаде ще сильніше. Якщо застосовувати його спільно з глікозидами серцевої дії, то збільшується кількість останніх у плазмі, а також можливе отруєння організму. Якщо вживати даний препарат з клозапіном, то буде придушуватися функція дихання. Приготовляючи розчин реланіуму для ін'єкції ні в якому разі не можна змішувати його з іншими ліками. Абсолютно безпечно поєднувати цей препарат з БАД (біологічно активними добавками).

Реланіум випускається у вигляді рідини для внутрішньомишкового і внутрішньовенного використання, а також у вигляді таблеток. Рідина для ін'єкцій розливається по ампулах об'ємом два мілілітри. В ампулі міститься п'ять міліграмів діючого компонента. Крім нього в рідину для ін'єкцій входить етанол, бензиловий спирт, пропіленгліколь, оцтова кислота, натрія бензоат, а також спеціально підготовлена вода. Реалізуються ампули цього препарату в картонних коробках по п'ять, десять і п'ятдесят штук. Реланіум - це транквілізатор, що синтезується з бензодіазепіну. Він володіє переважним ефектом по відношенню до центральної нервової системи, який здебільшого зачіпає таламус, лімбічну систему і гіпоталамус. Цей препарат активізує інгібуючі якості гамма-амінобуторової кислоти, яка бере участь у перешкоді просування нервових імпульсів до центральної нервової системи. Він заспокоює, покращує сон, діє як транквілізатор, розслабляє мускулатуру, знімає судоми. Під дією препарату посилюється робота певних рецепторів, які зменшують чутливість підкіркових шарів головного мозку, а також гасяться полісінаптичні спинальні рефлекси. Транквілізуючий ефект проводиться за рахунок впливу на певні структури мигдалевидного комплексу, при цьому пропадає нервозність, метушливість, тривожність, фобії. Заспокійливі якості проявляються в зниженні боязливості і нервозності. Реланіум впливає на ствол головного мозку і за рахунок цього забезпечується здатність покращувати сон.