Спайки - це скорочення тканини, яка з'єднує місця досить тривалого запального процесу. Спакучий процес може виникнути внаслідок дуже різноманітних недуг внутрішніх органів. Крім цього він може дати про себе знати і після оперативних втручань, запальних процесів, інфекційних патологій, ендометріозу тощо. Розташуватися спакучний процес може де завгодно, починаючи з петель кишечника і закінчуючи сечовим міхуром. В принципі, спаєчний процес є свого роду захистом, так як саме він допомагає захистити від патологічного процесу здорові тканини людського організму. При всьому при цьому даний захист також відноситься до числа захворювань, а, отже, він потребує лікування. Сучасна медицина розрізняє три стадії спакучного процесу в органах малого тазу, діагностувати які вдається за допомогою лапароскопії. Перша стадія передбачає виникнення спайки навколо яєчника, маточної труби або іншого органу, але при цьому її наявність не заважає захопленню яйцеклітини. У разі розвитку другої стадії спайки знаходяться вже між маточною трубою і яєчником або між даними органами та іншими структурами, що часом заважає захопленню яйцеклітини. І, нарешті, третя стадія характеризується виникненням великої кількості спайок, які практично повністю купують маточну трубу. У таких випадках про захоплення яйцеклітини мови бути не може. Що стосується безпосередньо лікування спакучих процесів, то в даному випадку відразу ж варто зазначити, що в боротьбі з даного роду патологічним станом використовуються як консервативні, так і оперативні методи терапії. Що стосується консервативної терапії, то вона спрямована в найперше на розсмоктування спайок. Крім цього використовують ще й протизапальні медикаменти. Такий тип терапії можна вважати успішним тільки в тому випадку, якщо на особу початкова стадії патологічного процесу, тобто в області маточних труб прохідність відзначається. Нерідко в боротьбі зі спайками використовується і фізіотерапія, за допомогою якої вдається не тільки розм'якшити спайки, але і надати їм якусь еластичність. Крім цього за допомогою фізіотерапії можна зменшити запальний процес і силу прояву больових відчуттів. Методів фізіотерапії на сьогоднішній день розрізняють чимало. Одним з них є гірудотерапія, тобто лікування пиявками. Цей метод лікування є одним з найефективніших у боротьбі зі спакучними процесами. У разі ж якщо цей патологічний стан досить тривалий проміжок часу залишався без належного лікування, тоді без допомоги хірургічного втручання вже не обійтися. Застосовується в таких випадках лапароскопія, спрямована на поділ спайок, а також на відновлення прохідності маточних труб. Таке оперативне втручання триває не більше сорока хвилин. Насамкінець відзначимо, що в боротьбі зі спакучним процесом найголовніше позбутися причини, яка спровокувала його розвиток. Щоб з'ясувати її, запишіться на консультацію фахівця.

Термін «лапароскопія» стався від двох слів, які в перекладі з грецької означають «чрево» і «дивлюся». Під лапароскопією ховається один із способів хірургічних втручань на органах тазової та черевної порожнини. Здійснюється даного орда оперативне втручання за допомогою спеціального приладу під назвою лапароскоп. Лапароскоп - це телескопічна трубка, до складу якої входить ціла система лінз. У всіх випадках даний прилад приєднаний до відеокамери. До трубки приєднують і оптичний кабель, який є джерелом світла. Черевну порожнину під час такого оперативного втручання заповнюють вуглекислим газом, який допомагає створити так званий оперативний простір. Якщо дивитися правді в обличчя, то під час такої процедури живіт хворого всім своїм зовнішнім виглядом нагадує повітряну кулю. Яким же чином проводиться лапароскопія? Дане оперативне втручання практично у всіх випадках проводять під загальним наркозом. Як тільки черева порожнина буде заповнена нешкідливим газом, пацієнту роблять невеликий розріз і вводять через нього не тільки лапароскоп, але і всі необхідні інструменти. Під час такої операції нерідко тканини розпорошують лазером або спеціальним приладом для припалювання, який дуже сильно нагадує дротяну петлю. При цьому хірургічному втручанні може бути взятий і шматочок тканини. Беруть його за допомогою щипців. Відразу ж після лапароскопії, а також протягом наступних двох днів хворий може скаржитися на якийсь дискомфорт в області живота. Такі неприємні відчуття є цілком зрозумілими. Виникають вони через те, що за такий короткий проміжок часу газ не встигає повністю абсорбуватися організмом. Вже через один - два дні все пройде саме по собі. Важливо звернути увагу читачів і на той факт, що лапароскопію можна проводити не тільки в боротьбі зі спайками, але і при підозрі на апоплексію яєчника, перекруть ніжки пухлини яєчника, трубну вагітність, перфорацію матки, розрив кісти яєчника або піосальпінкса, апоплексію яєчника і так далі. Слід зазначити і той факт, що на сьогоднішній день існує цілий ряд протипоказань до проведення лапароскопії. В саму першу чергу варто відзначити, що дане оперативне втручання категорично протипоказано пацієнтам, у яких є в наявності будь-які патології респіраторної або серцево-судинної системи в стадії декомпенсації. Від її проведення варто відмовитися і в разі важких геморагічних діатезів, гострої або хронічної ниркової або печінкової недостатності, а також гемофілії. Нерідко лапароскопія відкладають і тоді, коли у хворого менш ніж шість тижнів тому було гостре або хронічне інфекційне або простудне захворювання. Ожиріння також прийнято вважати протипоказанням до проведення лапароскопії. Безпосередньо перед проведенням такого хірургічного втручання хворим пропонують здати цілу низку аналізів. До їх числа можна віднести як біохімічний аналіз крові, так і загальний мазок, клінічний аналіз крові, електрокардіограму, аналіз на згортальність крові, загальний аналіз сечі та деякі інші.

Говорячи про народну медицину в боротьбі зі спайками, відразу ж звернемо увагу читачів на той факт, що її прийнято вважати ефективною тільки в тому випадку, якщо на обличчя слабовиражений спайковий процес. Крім цього важливо підкреслити і те, що на одну лише народну медицину в таких випадках покладатися не варто. Рецепти з народу слід застосовувати одночасно з іншими методами терапії даного патологічного стану. А тепер самі рецепти. Перший рецепт такий: необхідно взяти дві столових ложки насіння льону, загорнути їх у шматочок марлі і опустити в киплячу воду. У воді тримати їх слід дві - три хвилини, після чого воду відключаємо, але насіння не витягуємо, а залишаємо їх у воді до тих пір, поки її температура не досягне температури тіла. Після цього марлю необхідно буде злегка віджати, розвернути і вийняти з неї насіння. Насіння льону надалі розподіляють на хворій ділянці тіла. Якщо на обличчя спаєчний процес в області маточних труб, тоді насіння слід покласти на низ живота і залишити їх там на всю ніч. Курс терапії становить сім днів протягом кожного місяця. У разі якщо на особу спакучий процес в області кишечника, тоді насіння даної лікарської рослини можна приймати і всередину. З них слід виготовити спеціальний відвар. Рецепт його приготування простий: беремо одну чайну ложку сировини, заливаємо її однією склянкою кип'яченої оди і залишаємо ан водяній лазні протягом чверті години. Отриманий відвар необхідно пити в теплому вигляді разом із насінням. Люди з народу в боротьбі зі спайками використовують і такий засіб як алое з медом і маслом. Для приготування такого рецепту знадобиться листя п'ятирічного алое, яке не поливали протягом тижня. Відрізаємо листя і на три дні залишаємо їх у холодильнику, після цього дрібно подрібнюємо їх і поливаємо топленою олією і медом. Що стосується пропорцій, то в даному випадку знадобиться одна частина алое, шість частин олії і шість частин меду. Отриману суміш ненадовго залишаємо в холодильнику, після чого приймаємо її по одній столовій ложці вранці і ввечері. Найкраще щоразу запивати його однією склянкою гарячого молока. Курс терапії становить два місяці. Існує думка, що даний засіб є набагато ефективнішим, якщо використовувати його одночасно з відваром із насіння подорожника. Готується такий відвар наступним чином: необхідно взяти одну столову ложку насіння подорожника, залити їх двома склянками води і залишити на водяній лазні протягом п'яти - десяти хвилин. Після цього відвар проціжуємо і приймаємо по одній столовій ложці вранці, в обід і ввечері. Курс лікування також становить два місяці. Бадан - ще одна лікарська рослина, яка знайшла своє широке застосування в боротьбі зі спайками. Його використовують переважно для спринцювань. Необхідно взяти п'ятдесят грам коріння цієї рослини, ретельно перемолоти їх, залити трьохсот п'ятдесят мілілітрами шістдесятиградусної води і залишити наполягатися протягом восьми годин. Отриманий засіб проціжуємо і тримаємо його в холодильнику. Щодня спринцюватися рекомендується наступним складом: один літр кип'яченої води і дві столових ложки отриманого настою. На одне спринцювання йде сто п'ятдесят мілілітрів настою. Це ж настій слід приймати і всередину по дві - три чайні ложки тричі на день за шістдесят хвилин до прийому їжі три дні через три дні під час усього курсу спринцювання. Курс спринцювання становить шість - вісім тижнів.

Причин розвитку спайок у малому тазу насправді предостатньо. Прямо зараз Вашій увазі будуть представлені найпоширеніші з них. Почнемо з найчастішої з них, а саме із запальних патологій органів малого тазу. До їх числа можна віднести як ендометрит, так і сальпінгоофорит, метроендометрит, пельвіоперитоніт, а також параметрить. Якщо ж говорити про схвальні фактори, яким властиво провокувати виникнення всіх цих інфекційних недуг, то це як захворювання, яким властиво передаватися статевим шляхом, так і тривале носіння внутрішньоматкової спіралі, аборти тощо. Механізм розвитку спайок в малому тазу в даному випадку наступний: у разі розвитку запального процесу в малому тазу тканини даної області набувають набувають набряклості. Крім цього на черевику формується і свого роду наліт, що складається з фібрину. Фібріну в свою чергу властиво склеювати тканини, які розташовуються поблизу. У підсумку, на обличчя свого роду перешкода, яка не дає можливості запальному процесу поширюватися далі. Після того як запальна патологія буде вилікована, склеєні тканинні поверхні починають зростатися між собою. Саме такі зрощення і іменуються спайками. Відразу ж відзначимо і той факт, що тільки в дуже рідкісних випадках процес запалення в маточних трубах стає причиною гнійного або серозного ексудату, який поширюється по всій трубі. У разі якщо ексудат все ж виникне, тоді цілком можливе випадання і фібрина, який заклеює черевний отвір. Іншою досить поширеною причиною розвитку спайок в малому тазу прийнято вважати патології органів черевної порожнини типу апендициту. Нерідко до розвитку спакучного процесу призводять і механічні пошкодження черевної порожнини, а також органів малого тазу. У таких випадках спайки виникають переважно при виливі крові в черевну порожнину. Особливо часто відбувається це при зараженні крові. У гінекології даного роду явище виникає переважно при апоплексії яєчника, а також в результаті позаматорної вагітності. У разі якщо під час хірургічного втручання всередині черевної порожнини залишився якийсь чужорідний предмет типу дренажу або серветки, даний факт також може стати причиною розвитку спакучного процесу. Нерідко спайки розвиваються і при крововиливах у черевну порожнину. Ще однією досить частою причиною їх розвитку прийнято вважати ендометріоз. Під ендометріозом ховається патологія, при якій відзначається розростання ендометріоїдної тканини за межами внутрішнього шару матки. Важливо відзначити і той факт, що запальний процес як в малому тазу, так і в черевній порожнині далеко не у всіх випадках викликає формування спайок. Їх розвитку можна і запобігти. Для цього необхідно в саму першу чергу своєчасно почати ефективний курс терапії. Чим ефективніше лікування запального процесу, тим нижче ризик розвитку спайок. Спайки формуються тільки в тому випадку, якщо гострий запальний процес переростає в хронічну форму.