Бронхоскопія являє собою один з методів ендоскопії, який знайшов своє широке застосування в практиці сучасних фахівців. Застосовується цей метод переважно для виявлення різних патологій органів грудної порожнини. З його допомогою нерідко отримують і весь необхідний матеріал, який в подальшому досліджується за допомогою як бактеріологічних, так і морфологічних методів. Залежно від того, яка саме апаратура використовується для проведення даного дослідження, можна виділити фібробронхоскопію і ригідну бронхоскопію. Вперше ригідний тип даного дослідження був здійснений Густавом Хілліаном в тисяча вісімсот дев'яносто сьомому році. У Великобританії і Сполучених Штатах Америки дане дослідження знайшло своє широке застосування тільки на початку двадцятого століття. Перша фібробронхоскопія була проведена в тисяча дев'ятсот шістдесят восьмому році. За допомогою до фібробронхоскопії звертаються найчастіше тоді, коли у пацієнта відзначається значне погіршення вентиляції легенів, а також зменшення оксигенації крові. А ось ригідний тип даного обстеження використовується найчастіше при виникненні численних ускладнень, які виявляються небезпечними для дитячого організму, так як роблять негативний вплив, насамперед, на серцево-судинну і респіраторну системи. Фібробронхоскопію у дітей здійснюють тільки під загальною анестезією. Дитині вводять внутрішньовенно опіоїди і бензодіазепіни. Лікарський засіб під назвою пропофол вводять вибірково. Часом використовуються й інгаляційні анестетики. Як тільки дитина засипає під впливом наркозу, їй в найперше обприскують голосові зв'язки лідокаїном. Після цього розчином лідокаїну обприскують і біфуркацію трахеї. При проведенні фібробронхоскопії на спонтанному диханні цілком можливе виникнення денатурації. Враховуючи даний факт, в ході такого дослідження лікарі використовують ще й ларингеальну маску. Її застосування дає можливість значно розширити технічні можливості, при цьому, не впливаючи на загальний стан здоров'я дитини. Якщо ларингеальна маска застосовується на спонтанному диханні у дітей молодше трьох років, тоді анестезію підтримують за допомогою інгаляційних анестетиків. Якщо ж дитині більше трьох років, тоді їй вводять пропофол. У цих же випадках можна застосовувати пропофол поряд з релаксантами, які наділені короткостроковою дією. Цілком можливе поєднання і міорелаксантів з інгаляційними анестетиками. Часом, щоб попередити розвиток дихальної недостатності під час проведення бронхоскопії у дітей фахівці використовують і високочастотну допоміжну вентиляцію легенів. Відразу ж звернемо увагу читачів на той факт, що часом даному методу дослідження властиво викликати у дітей розвиток і деяких ускладнень. Одним з таких ускладнень прийнято вважати опір потоку повітря в респіраторних шляхах. Нерідко у дітей спостерігається і зниження парціального тиску. Варто відзначити і той факт, що при проведенні даного дослідження у дітей застосовується катетер, діаметр отвору якого дорівнює двом міліметрам.
COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND