Питання про те, чи потрібно спати малюку в окремому ліжечку або разом з батьками, хвилює багатьох. Єдиної відповіді немає. Навіть психологи не прийшли в цьому питанні до єдиної думки.
Жорсткі аргументи противників спільного сну:
- Уві сні батьки можуть придавити малюка.
- У майбутньому спільний сон вплине на нормальний сексуальний розвиток у дітей.
- Присутність дітей у батьківському ліжку заважає їхньому інтимному життю.
- Малюк виросте несамостійним.
Як же правильно робити батькам?
Думки «проти»
1. Коли народжується перша дитина, зрозуміло, що батьки хочуть зробити все необхідне для її здоров'я: носіння в слінгу, вигодовування грудьми, спільний сон... Що робити дитині в ложі подружжя? Адже з жінки ніхто не зняв обов'язки дружини, коли вона стала мамою. Природно, що в перші 40 днів, коли немає сил, досвіду, мамі краще відновитися, якщо малюк буде покладений під мамин бочок. Але і тут не повинно бути мети спільного сну. Дитина повинна вчитися спати одна.
2. Ми часто укладаємо дітей спати разом з собою, в надії міцно виспатися. Однак. фахівці встановили, що діти, які сплять з матерями, майже всю ніч лежать обличчям до них. І малюки, і їхні батьки чутливо реагують на найменші рухи один одного, сон у них неглибокий.
3. Оголені тіла дорослих можуть вплинути на формування сексуальності у дітей.
Думки «за»:
1. Небезпека нашкодити дитині існує, якщо батьки перебувають під впливом алкогольного сп'яніння, наркотиків. Але, такі мами і без спільного сну завдадуть малюку шкоди.
2. У дитячому ліжечку крихітка не чує маминого серцебиття, дихання.
3. Коли малюк спить окремо, він відчуває себе покинутим, самотнім.
4. Спільний сон - один з частих способів заповнення дефіциту спілкування з дитиною (якщо вони зайняті) за рахунок тактильних відчуттів, на рівні елементарного людського тепла, яким діляться сплячі спільно люди.
5. На формування сексуальності малюка поганий вплив має не спільний сон з батьками, а те, як вони ставляться один до одного.